Нарада з медиками та керівництвом громади пройшла, та озвучені на ній питання не забулися. Того ж дня (тобто минулого понеділка) перелік необхідних медпрепаратів був складений, узгоджений із головним лікарем Козелецького районного центру первинної медико-санітарної допомоги Інною Кондратьєвою та закуплений для всіх 12 пунктів здоров’я, котрі залишилися працювати завдяки утриманню їх із бюджету Козелецької громади. Спонсорські кошти на придбання ліків надав радник Козелецького селищного голови Роман Шидловський.

Він постійно опікується медичною галуззю району, і не зміг стояти осторонь, дивлячись, як занепадає медицина на селі. Тому і запропонував свою допомогу для закупівлі принаймні найнеобхідніших ліків для надання першої невідкладної допомоги.

- Ого! Ви вже й медикаменти привезли?! – здивувався Іван Матюшко, гладківський фельдшер, коли в п’ятницю до нього приїхали Роман Шидловський і депутат селищної ради Карина Артюх. – За ліки щиро дякую вам, Романе Петровичу, тепер буде з чим працювати. А минулого року дали мені мінімальний набір ліків, так їх вистачило на перших десять пацієнтів… Тож я мусив закуповувати препарати за власний кошт, а потім люди повертали мені вартість використаного. Важкий був рік, і це не лише ліків стосується, бо ми вже звикли тут, у селі, шукати виходи з будь-яких ситуацій. Минулоріч у наших медичних колах не змовкали розмови про скорочення, до останнього ніхто не знав, чи залишимось на роботі. Сталося справжнє новорічне диво! Адже, по правді кажучи, у фельдшера невелика зарплата, тому, здавалося б, що там наше утримання в масштабах країни? Та ні! Мало, бачте, в нас населення, тому і не потрібен медик для стількох селян. Спасибі голові Козелецької громади Олені Дмитренко, що думає і про нас, і про людей!

Отримав ліки Скрипчинський пункт здоров’я.

- Сільським людям без медика ніяк не можна! – переконаний Сергій Гатченко, в.о. старости Скрипчинського старостинського округу. – На нас за останній час так багато різного звалилося: то поштова реформа нагрянула, а тепер якби ще й без медичних послуг залишилися, тоді я взагалі не знаю, як би односельцям в очі дивився б. Ви ж розумієте, у селі що б не трапилося, люди йдуть до старости – поможи, виріши, зроби щось. А мені, окрім голови громади, нікуди більше звертатися. Добре, що Олена Борисівна завжди уважна до наших звернень. Так і цього разу було. Прийняли рішення, що платити медикам будуть з бюджету громади.

Ганна Самойленко