У затишному сільському домі в Берлозах Козелецької селищної ради цього дня було гамірно і весело. З усіх усюд з’їхалися 3 дочки, 5 онуків та 8 правнуків Ганни Іванівни Буянської – привітати рідненьку з 90-річчям! І коли вся рідня поздоровила ювілярку, в дарунок їй піднесли великий плазмовий телевізор.
Та найцікавіше було, коли дарунок ввімкнули, а на його екрані перед очима Ганни Іванівни промайнуло все її життя, у вдало змонтованому відео-, фото- та аудіоматеріалі.
Не забули рідні й той факт, що насправді їхня матуся й бабуся народилася 12 лютого, та записали її на 14. Тож святкували у справжній день народження, 12-го. Кожен член родини намагався догодити ювілярці. Дочки Наталія та Катерина привезли з Росії (там вони мешкають усе своє доросле життя) різних смаколиків: і солодких, і солоних, і копчених. Родичі, які мешкають тут, у Берлозах, допомагали готувати домашні страви для свята. Діти вітали бабусю своїми поробками-дарунками. А онук Влад зробив справжній сюрприз для всієї родини – запросив на святкування місцевих артистів – хор Берлозівського будинку культури на чолі з художнім керівником Ганною Гнідою.
- Ми всієї сім’єю сиділи за столом, аж раптом чуємо, з самого порогу як залунає: «Зеленеє жито, зелене, хорошії гості у мене!..» А то наші берлозівські дівчата з піснею в хату заходять! – розповідає Ольга Григорівна, наймолодша дочка Ганни Буянської. – Привітати нашу маму прийшов в.о. старости Берлозівського старостинського округу Дмитро Рибак. І мамі було приємно, що її пам’ятають та шанують, і нам теж! Та артистки зробили наше свято просто незабутнім – вірші читали, пісні співали, ми не втрималися і … затанцювали!
Від усіх рідних тільки й чути було, яка Ганна Буянська активна по життю (вона і зараз допомагає працювати по господарству й домашньої роботи не цурається), життєрадісна, любляча. Все своє життя жінка пропрацювала у місцевому колгоспі ланковою й різноробочою. Там же трудився і її чоловік Григорій – бригадиром. Прожили вони укупі довгі роки, та на старість лишилася Ганна Іванівна сама. Тобто без чоловіка, але не одна, бо з нею разом мешкає онук Ярослав із власною сім’єю. Просторий будинок вміщає усіх своїх мешканців, тим більше, що живуть вони дружно, в любові. Здається, це і є секрет довголіття Ганни Буянської? Тому-то всі рідні налаштовані збиратися у цьому домі й на чергові її ювілеї.
Ганна Самойленко