… Випускний вечір, вальс, дівчата з бантами і в гольфах. Аж раптом святковий настрій обривається… бомбардуванням! Фашистська Німеччина без попередження напала на Радянський Союз! З перших днів війни розпочалась мобілізація чоловіків до лав армії. У селах стояв жіночий крик: «Не пущу!» «Як же діток ростить?!» Повсюди плач. Та найстрашніше розпочалося, коли німці ввійшли в село…
Ці події «ожили» на очах козелецьких мешканців завдяки Калинівському військово-історичному клубу. Так 24 вересня Козелеччина відзначила 74 річницю визволення від фашистських загарбників. Урочисті заходи відбулися в міському парку.
Віддати шану пам’яті загиблих у боях за Батьківщину прийшли голова Козелецької селищної ради Олена Дмитренко, голова Козелецької РДА Володимир Швед, заступник голови районної ради Катерина Биковець і громадськість краю. Учасники мітингу поклали квіти до Меморіального комплексу загиблим у Другій Світовій Війні, до пам'ятного знаку генерал-майору Г.М. Мікушеву, до братської могили мирних жителів - жертв нацизму та братської могили загиблим воїнам.
Опісля вшанування загиблих, в міському парку відбувся військово-історичний фестиваль, присвячений трагічним сторінкам історії Другої світової війни. Організаторами виступили Козелецька селищна рада та Калинівський військово-історичний клуб, а спонсором фестивалю – радник голови Козелецької селищної ради - приватний підприємець Роман Шидловський. У заході брали участь чимало військово-історичних клубів та пошукових об’єднань, серед яких Калинівський військово-історичний клуб (керівник Юрій Шовтенко), СПО «Вертикаль» с. Бишів, «За Родину», «Выстрел», «Полк Дойчленд дивізія дас Райх», «Честь і слово» (м. Київ), ВІК «Захід» м. Хмельницький.
Організатори фестивалю намагалися показали сучасним українцям трагізм війни, відтворивши події 74-річної давнини. «Ви думаєте, мертві мовчать? «Звичайно, так!», - ви скажете. Невірно! Вони кричать, допоки б’ються в нас серця живих і нам лоскочуть нерви. Вони кричать не де-небудь, а в нас, за нас кричать, тужливо так ночами…. Поки стоїть безсоння на чатах й минуле, мов примара, за плечима…» - лунало в парку на фестивалі.
Після невеличкого імпровізованого концерту учасників фестивалю слово взяв керівник Калинівського військового історичного клубу Юрій Шовтенко:
- Ми привезли сюди кращі історичні клуби Київщини та України, щоб показати вам, якою була війна, щоб ви подивилися на живому прикладі, які страшні то були роки. І так хочеться сказати: нехай ця війна ніколи не повториться! Але наша реальність не дає такої можливості…
В пам’ять про фестиваль Юрій Шовтенко подарував Козелецькому селищному голові Олені Дмитренко фото Собору Різдва Богородиці датоване 1943 роком.
- Такі видовища потрібні для того, щоб наші діти, наші внуки не забували про події, які сталися більш ніж 70 років тому. Цей фестиваль і про те, що відбувається зараз на сході України. Пам’ять про трагічні сторінки історії нашого народу має передаватися від покоління до покоління, - переконана Олена Дмитренко.
У форматі живого музею відвідувачі спілкувалися з учасниками заходу, фотографувалися і розглядали автентичні речі часів Другої Світової війни.
Дмитро Єфремов, учасник реконструкції військових подій з боку збройних сил радянської армії, каже, що всіх присутніх об'єднує спільне хобі та любов до історії.
– Хтось колекціонує марки і любить кататися нічним містом на мотоциклі, a ми любимо історію, – каже реконструктор Дмитро Єфремов. – У звичайному житті я студент. На фестивалі є доктори наук, поліцейські, стоматологи, вчителі та офісні працівники, бізнесмени та безробітні. На жаль, в Україні подібні фестивалі, пов'язані з військово-історичною реконструкцією, тільки стають цікавими для глядачів. А в Європі це дуже популярне захоплення. У 2015 році в Бельгії відбулася реконструкція битви під Ватерлоо. Це був масштабний захід, в якому взяло участь сім тисяч реконструкторів, триста коней і сто гармат. Спалили дві тонни пороху і два будинки, спеціально зведених для фестивалю. Є проблема з фінансуванням: всі витрати, пов'язані з організацією, беруть на себе учасники.
За словами одного з організаторів військово-історичної реконструкції, головна ідея фестивалю, крім донесення до широких мас інформації прo Другу світову війну, – це спроба показати, що в будь-якій війні насамперед страждає мирне населення.
– Фестиваль організований для людей і заради людей, – каже Роман Шидловський. – Це можливість донести до суспільства, що війна – це та ситуація, коли звичайні люди по обидва боки нічого не вирішують. Ідеологія і принципи, які влади відстоювали, приносили біди мільйонам. Війна – це трагедія конкретної людини.
Євген НАУМЕНКО
Фото автора