Всебічну підтримку і, в разі потреби, юридичний супровід при створенні об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) 31 липня у приміщенні Козелецької селищної ради пообіцяла мешканцям громади Світлана Рожок.
Як національний консультант з підтримки створення ОСББ та розвитку їх потенціалу в Чернігівській області цього дня вона представляла проект ЄС/ПРООН «HOUSES», який допоможе людям правильно оцінити всі переваги та майбутні перспективи ОСББ.
Страхи та розвіювання міфів
Головне, що стримує людей від будь-яких новацій – це страхи. «А що, як у нас не вийде? А що, як ми не отримаємо обіцяних вигод? Куди звертатися за допомогою? Як знайти порозуміння між усіма учасниками?» - такі запитання, як правило, виникають на шляху до об’єднання. Саме тому Світлана Рожок наголосила, в рамках проекту вона готова надавати різного роду допомогу задля створення і подальшого розвитку ОСББ. Адже основним інструментом у розв’язанні згаданих проблем є якісна комунікація, тобто спілкування один з одним.
- Багато чого залежить і від наших знань, - продовжила консультантка з підтримки створення ОСББ. -Ми гадаємо, що знаємо про свою власність усе. Тут і криється головна перепона – міфи, які вважаємо реальністю.
Міф № 1: довгий час вважалося, що квартира є приватною власністю, а будинок, в якому вона розташована, це об’єкт, за який несе відповідальність держава в особі органів місцевого самоврядування. Та ще 1992 року був прийнятий ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду», де будинок визнається спільною власністю власників квартир. Це положення було повторене, розвинене і уточнене в Цивільному кодексі України (2002), та в Законі України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (2015). Тобто вже 27 років багатоквартирний будинок є спільною власністю власників квартир і нежитлових приміщень у ньому. І виходить, що місцева рада (чи то селищна, чи то міська) нічим не зобов’язана. Але за можливості вона все ж таки може виділяти кошти для ремонту дому, прийнявши відповідну Програму підтримки ОСББ. Але тут треба розуміти, що кошти державного і місцевого бюджетів – це гроші безготівкові, і надати їх можна тільки на банківський рахунок. Якщо нема ОСББ, нема банківського рахунку. Якщо ж мова йде про приватну власність (люди не утворили ОСББ, кожен сам за себе), то й гроші за її ремонт мають платити виключно власники!
Міф № 2: більшість з нас думає, що ЖЕКи повинні були турбуватися про капітальні ремонти в багатоквартирних будинках (ми ж чесно платимо їм гроші)? Ось і ні! ЖЕК надає послуги згідно затвердженого переліку, а не бере на себе всю відповідальність за будинок. До переліку послуг, за які якраз і сплачуємо, зазвичай, входять такі: прибирання прибудинкової території, освітлення місць загального користування, технічне обслуговування сантехніки, боротьба із гризунами/шкідниками, утримання в актуальному стані технічної документації будинку тощо. І ні слова про капітальні ремонти самої будівлі чи то даху. Тобто, не сплачуючи за це, ми не мали права очікувати капітальних ремонтів у своїх будинках. Ми, як власники, мали вже 27 років турбуватися про це самі!
Оце дві великі переваги на користь створення ОСББ. Ті, хто зрозумів це раніше, уже об’єдналися й скористалися грантовими програмами, «теплими кредитами» чи підтримкою органів місцевого самоврядування. Чи не час і вам?
Попередні результати Проекту ЄС/ПРООН
На Чернігівщині з 2015 до 2017 року впроваджувався проект Європейського Союзу та Програми розвитку ООН «Місцевий розвиток орієнтований на громаду – ІІІ» – в містах Ніжин та Прилуки. Для мешканців багатоквартирних будинків проводили семінари-тренінги, розповідали про існуючі програми енергозбереження, а також співфінансували проекти енергозбереження у багатоквартирних будинках. Підтримували тих, хто й сам прагнув покращень і не боявся нових починань. Нині там багато ОСББ (у Ніжині – близько 80, у Прилуках – більш ніж 50). Багато ОСББ мають досвід реалізації проектів, і будинки вже почали відновлюватись. У тому числі, за рахунок різноманітних грантових програм, де більшу частину фінансування виділяють європейські організації, органи місцевої влади чи держава, а меншу – самі мешканці будинку (70/30 % чи 80/20%). Люди отримали комфортніші умови проживання, гарний вигляд своїх будинків або під’їздів, а головне – економію на енергоносіях. Вартість квартир у термомодернізованих будинках з ОСББ зросла на 2 – 3 тисячі доларів! І це саме той показник, який якнайкраще показує, як треба економити і як треба заробляти співвласникам багатоквартирних будинків. Вклавши гроші, люди отримали значно менші суми у платіжках на енергоносії, а їхня нерухомість не руйнується і знецінюється, а, навпаки, зросла в ціні!
Зараз в Україні впроваджується Проект ЄС/ПРООН «Об’єднання співвласників будинків для впровадження сталих енергоефективних рішень» (HOUSES). В Чернігівській області Проект працює в усіх громадах, де є багатоквартирні будинки, зокрема в Прилуках, Ніжині, Чернігові, Корюківці, Сосниці, Срібному, Бобровиці, Новгород-Сіверському й ось тепер дістався до Козельця. Згідно з розрахунками, пряму вигоду від його реалізації в Україні отримають близько 480 000 осіб та не менш ніж 1 000 000 людей підвищать свою обізнаність у сфері енергоефективності. ОСББ – це можливість навчитися об’єднуватися і домовлятися, вважає Світлана Рожок.
Не ОСББ єдиним
Розуміння того, що керувати своєю спільною власністю доведеться усім мешканцям багатоквартирних будинків, на всеукраїнському рівні намагаються донести до людей уже давно. Так, і в Козелецькій громаді зараз немає жодного будинку на балансі, бо всі вони перейшли з комунальної власності у спільну приватну. Тому люди мають навчитися управляти своїм майном. І окрім ОСББ є й інші варіанти управління.
По-перше, управляти будинком за допомогою загальних зборів його мешканців. Із плюсів – не потрібно нічого реєструвати, оформлювати документи (хіба що протоколи загальних зборів). Адже це не юридична особа, як ОСББ, а звичайне зібрання власників квартир, які й вирішують питання щодо спільної власності. До слова, до цієї спільної власності окрім під’їздів, підвалів, даху належать ще й зовнішні огороджуючі конструкції, тобто зовнішні стіни дому. Великий мінус такої форми управління – неможливість отримати державну підтримку чи підтримку селищної ради, залучати грантові програми чи кредити, бо, знову ж таки, немає юридичної особи, яка б отримала кошти.
По-друге, мешканці квартир можуть зібратися на загальні збори й визначити більшістю голосів компанію-управителя, яка за договірну плату здійснюватиме управління дорученим майном. Тут складність – ціна послуги і проблема знайти гарного управителя, який би на совість виконував свою роботу. У більшості випадків, не маючи кращих пропозицій, мешканці міських багатоквартирок поверталися до тих таки ЖЕКів, щоправда перейменованих. Якість послуг покращувалася незначною мірою.
Третій варіант управління – ОСББ. Найбільш оптимальний, переконані ті, хто вже створив об’єднання.
Ганна Самойленко