Цієї неділі в Україні святкується День автомобіліста. Це свято більш народне, ніж професійне, хоча деякі чоловіки і сприймають його серйозно. З особливою повагою ставлюся до тих людей, які багато років успішно працюють за кермом. Ми щодня чуємо про дорожньо-транспортні пригоди, а той, хто працює водієм, повинен, не зважаючи на це, щодня так само старанно виконувати свою роботу.

Тому 30-річний стаж роботи Віктора Каптюра – водієм у КП «Козелецьводоканал» здається мені чимось надзвичайним. І за весь цей час у нього один єдиний штраф: за неправильне паркування.

- Я автомобіліст місцевого масштабу, їжджу здебільшого по Козельцю, - говорить 53-річний Віктор Павлович. – Навіть не знаю, чим вас здивувати. Моє діло маленьке – кручу баранку. Ну, інколи допомагаю слюсарю. Тут щоразу одне і теж – пориви труб, гідранти, раструби…

- А люди дякували за роботу?

- Та де там. Хоча я і розумію, що коли трапляється неприємність, то не до теплих слів. Така вже у нас справа. А доводиться виїжджати на виклики і вдень, і вночі. Інколи й вихідні пропадаю на роботі. Добре, дружина Наталія розуміє, - з щирістю ділиться Віктор Павлович.

- Як Ваш досвід уживається із амбітною молодістю, маю на увазі начальника «Козелецьводоканалу» Руслана Сочивця?

- Руслан Олександрович – золота людина. Він ходив у один клас із моєю дочкою, а я колись – із його батьком. Ось такі у нас хитросплетіння. По роботі він до мене звертається (найчастіше з проханням попрацювати у неробочий час, адже наша справа не терпить зволікання) – я не відмовляю, тож і я до нього, коли треба відпроситись – він теж ніколи не відмовить.

- Віктор Павлович практично виростив із мене спеціаліста (адже я починав працювати простим майстром), тепер дуже дякую йому, - розповідає Руслан Сочивець. – Він же знає всю систему водопроводів по селищу! Це унікальна людина, яка поєднує в собі надійного водія,  добросовісного працівника, гарного сім’янина і щирого товариша. До речі, Павлович свого часу служив на підводному човні, а це щось та й означає. По-перше, туди абикого не беруть, це вже показник особистості, по-друге, він завжди адекватно реагує в екстремальних ситуаціях і вміє зважено приймати рішення. А скільки у нас на київській трасі було різних аварій, так Віктор Павлович завжди здає кров для потерпілих. Ще трохи і отримає звання Почесного донора. Та хвалитися не звик, скромний.

Кожне свято – це привід звернути увагу на когось. Цього разу я побачила професію водія із незвичного для себе ракурсу. Але тим і цікавіше життя, чим більше в ньому барв! Тож щиро вітаю всіх автомобілістів Козелеччини і бажаю їм завжди щасливої дороги.

 

Ганна Самойленко

До теми: 

Водій, пам'ятай: навіть в бардачку повинен бути порядок!

Коли я став водієм, то став зовсім іншим пішоходом.

Якщо не заводиться машина – заводиться водій!

Певний час може здаватися, що машина без гальм виграє гонку ...

Знак "туфелька" на задньому склі машини означає, що за кермом інфузорія.

Тільки на наших шляхах жовтий колір і дві-три секунди червоного вважаються зеленим ...

Коли я заправляю повний бак бензину – моя машина дорожчає у два рази!

Народжений повзати – залиш ліву смугу!

Ніщо так не знецінює вашу машину, як нова машина сусіда.

Послухавши в суді двох свідків однієї дорожньої події, уже не так віриш історикам.