Дива не трапилось – двадцять третя сесія Козелецької селищної ради восьмого скликання, призначена на 26 травня 2023 року, знову не відбулась. 209 (!) питань порядку денного, що потребували прийняття відповідних рішень, як кажуть в подібних випадках, ще позавчора, знову відкладені на невизначений час. Сумно, однак факт! Про важливість прийняття рішень з багатьох із цих питань можна говорити багато, можна принагідно апелювати до совісті, відповідальності, зрештою, здорового глузду депутатів, які п’ятий раз поспіль зривають сесію, але від цього нічого не зміниться до тих пір, поки існує чітка установка зверху на блокування роботи.
Відтак існує реальна потреба дещо детальніше пояснити людям, що ж відбувається насправді? Чому, до прикладу, земельні питання, які становлять левову частку всіх винесених на сесію питань порядку денного, не приймаються? Чому не викликають інтересу в депутатів-прогульників, скажімо, питання, пов’язані з фінансуванням робіт з облаштування укриттів, виділенням коштів на ремонт автодоріг, на компенсацію витрат на проїзд до медичної установи🚑 громадянам, що потребують позаниркового очищення крові. Або, приміром, чому питання ремонтних робіт на шлюзі, 🛠️до якого, до речі, селищна рада не має жодного господарчо-експлуатаційного стосунку, унеможливлюється через небажання окремих людей з мандатами в кишені розглянути його на сесійному засіданні. І навіть присутність на сесії народного депутата України Бориса Приходька, який на прохання Козелецького селищного голови Валентина Бригинця оперативно підключився, щоб допомогти вирішити цю першочергову, як на сьогоднішній день, проблему, не підштовхнула учасників демаршу до конструктивної роботи. У них, бачите, свої плани, які аж ніяк не збігаються з планами жителів громади!
Історія з небажанням брати участь в роботі сесій виникла не вчора й не позавчора. Вона – тривала в часі, має свою тяглість. Прикриваючись лозунгами про нібито небажання селищного голови йти назустріч опозиційним депутатам, криються цілком конкретні наміри й задачі. Якщо називати речі своїми іменами, слід відмітити, що, по-суті, сьогодні ми є свідками дій, спрямованих на унеможливлення роботи Козелецького селищного голови та його команди, які свого часу чесно перемогли на виборах. При цьому в хід ідуть різні методи: від систематичних звернень до правоохоронних органів про нібито зловживання селищної ради в питаннях господарської діяльності – до примітивної блокади сесійної роботи! Спочатку, начебто з міркувань економії бюджетних коштів, висувається абсурдна за своєю сутністю вимога скоротити посаду одного із заступників селищного голови. Хоча очільник громади, якого обирали люди більшістю голосів на минулих виборах, має законне право формувати структуру (до речі, затверджену тими ж депутатами!), яка відповідає завданням, поставленим для реалізації своєї передвиборчої програми. Та й виходить якось дивно: муніципальна варта, створена попередньою владою громади, бюджетних коштів не з’їдала, а от один із заступників – справжнє джерело марнотратства й бездумної витрати бюджетних коштів!
Після цього лунають настійливі «пропозиції» змінити кадрову політику, а якщо говорити прямо – наділити посадами певних осіб. З якою метою це робиться? Тут все зрозуміло: йде спроба поставити під повний контроль голову селищної ради, зробивши виконання його передвиборчої програми в принципі не можливою. Дуже хочеться декому знову «порулити», натомість відповідальність за наслідки своєї роботи покласти на одну особу – селищного голову! В умовах воєнного стану така політична нетерплячка є просто неприпустимою. Якщо хтось не знає чи то з якихось причин забувся, то слід нагадати про існування чи не єдино законного демократичного механізму, який дає відповідь на ці та інші питання. І називається цей механізм виборами. Йде та чи інша політична сила на вибори, перемагає на них, формує свою більшість і працюєте з нею, приймаючи відповідні рішення. А оскільки вибори – питання невизначеної перспективи, потрібно, зціпивши зуби, взятися до роботи й не туманити людей демаршами, заявами, імітацією бурхливої діяльності, відвертим хамством. Принцип, чим гірше, тим краще тут не підходить! Час потребує консолідації, а не політичного розбрату на місцевому рівні!
Напередодні проведення сесії, що мала відбутися вчора, 26 травня, опозиціонери запропонували свій порядок денний сесії. Навіть на комісії прийшли, чого раніше не спостерігалося, даючи незначну надію на те, що сесія може відбутися. Але в останню мить, ймовірно, після спущеної зверху інструкції чи ще з якихось причин, передумали брати участь в сесії, вкотре продемонструвавши свою байдужість насамперед до проблем власних виборців.
Та в селищній раді, відчуваючи відповідальність перед жителями громади за стан справ, не опускають рук. У цих непростих умовах тут віддають собі звіт, що, не зважаючи ні на що, потрібно працювати, дотримуючись законів України та законів, що регламентують роботу органів місцевого самоврядування.
Апелювання до відповідальності, зваженості й мудрості тих, хто в умовах війни загрався в дешеву містечкову політику, поки що не почуті. На жаль, не почуті! Хоча, як зазначають усі відповідальні депутати, які постійно реєструються в сесійній залі й готові приймати потрібні для громади рішення, можливості для порозуміння й спільної роботи на благо всіх без винятку виборців, за яку б політичну силу вони свого часу не голосували, завжди існують, потрібно лише ними скористатися. Тому хочеться вірити, що відповідальність перед виборцями Козелецької громади та власною совістю в депутатів, що наразі ігнорують сесійну роботу, все-таки візьмуть гору над політичними вказівками зверху.