Дорогі українці!  Брати і сестри! Кожен із нас пам’ятає той ранок. Ранок, який розірвав наше життя на «до» і «після». Ранок, коли ми прокинулися від вибухів, а не від будильників.Коли страх і біль стали нашою новою реальністю. 24 лютого 2022 року – день, який ніколи не зітреться з нашої пам’яті.

День, коли ворог прийшов, щоб знищити нас. День, коли тисячі українців узяли до рук зброю. День, коли наш народ обрав боротьбу, а не страх.

Згадайте ті перші години…Матері, що ховали дітей у підвалах. Батьки, які прощалися з сім’ями, йдучи захищати Батьківщину. 

Люди, які голіруч зупиняли колони техніки. Ворог думав, що зламає нас.Але він не знав, що Україна – це не просто країна.

Україна – це серце, яке б’ється в кожному з нас! Це земля, яку не можна скорити! Ми втратили багато… Ми заплатили надто високу ціну…

Але ми вистояли. І поки в наших серцях горить вогонь свободи – нас не перемогти!

Слава нашим Героям! Слава нашому народу! Слава Україні!