Спалювання восени опалого листя й сухої трави – це ціла проблема для людей, як тих, хто цим займається, так і тих, хто потім дихає димом від багать. Здавалося б, усе просто – рештки рослинності з городу можна закладати в компостні ями або вивозити на смітник. Тоді й не прийдеться дихати їдким димом, але… На жаль, більшість людей роблять за старою звичкою – підпалили, та й по всьому.
Шкода для здоров’я
Трохи статистики: при згорянні однієї тонни рослинних залишків у повітря вивільняється близько 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали і низка канцерогенних сполук. В тліючому без доступу кисню листі виділяється бензопрен, що здатен викликати у людини онкологічні захворювання. Окрім того, з димом у повітря вивільняються діоксини – одні з найотруйніших для людини речовин.
На присадибних ділянках рослини селяни нерідко кроплять городину пестицидами, які також вивільняються у повітря при спалюванні листя чи трави. Найбільше пестицидів містить бадилля картоплі, яке так рясно окропляємо від колорадського жука.
Окрім безпосередньої загрози для здоров’я людини, спалювання листя і сухої трави призводить до такої екологічної шкоди, як руйнація ґрунтового шару, адже безпосередньо вигорають рослинні залишки. Від вогню гинуть ґрунтоутворюючі мікроорганізми. За нормальних умов, коли листя перегниває, речовини, необхідні для розвитку рослин, повертаються в грунт. При згоранні ж утворюється зола. Всупереч загальноприйнятій думці, зола – дуже погане добриво і, таким чином, спалювання листя щороку призводить до все більшого збіднення ґрунту. Люди, які займаються городництвом і садівництвом, неодноразово помічали, як на місці спаленої трави чи листя потім і трава не росте. Це і є наслідком збіднення ґрунту. Можна уявити, яким був би урожай, зібраний на цьому місці.
При спалюванні трави на присадибних ділянках або стерні на фермерських полях виникає загроза перекидання вогню на луки та ліси. Саме зі спалювання стерні та соломи на полях починається більшість пожеж. А їх у Козелецькому районі лише за останній тиждень зареєстрували 15 пожеж у екосистемах . Днями налякало загоряння сухої трави на полі й в. о. старости Озерненського старостинського округу Ольгу Скобу. За офіційною версією винних у пожежі так і не знайшли.
До всього, дим і вогонь – напівпровідники і за відповідних умов здатні стати причиною закорочення ліній електропередач. Дим від вогнищ може утворювати смоґ і надовго зависати у повітрі. У цьому випадку погіршується видимість на дорогах, що призводить до збільшення частоти ДТП, аварій.
Відповідальність кожного з нас
Статті 16 і 22 Закону України “Про охорону атмосферного повітря” забороняють спалювання листя чи інших рослинних рештків. Відповідальність за порушення цієї норми передбачена статтею 77 адміністративного кодексу України. Відповідно до неї випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах, і так само невжиття особою заходів щодо своєчасного їх гасіння – тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 245 Кримінального кодексу України знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом – караються штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк. Ті самі дії, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки – караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
Окремо хочеться зазначити, що Козелецькою селищною радою затверджені Правила благоустрою. Згідно п. 6.8 – На території зелених насаджень забороняється випалювати суху рослинність, розпалювати багаття та порушувати інші правила протипожежної безпеки; а також у п. 16.9 прописано – Забороняється спалювати сміття, опале листя, побутові, промислові та інші відходи на території підприємств, домоволодінь, парків, скверів, забруднювати їх хімічними та іншими розчинами.
Вихід зі становища
Що ж робити із природним сміттям та опалим листям? Найбільш екологічним є їх утилізація, а саме компостування. Найцінніша характеристика компосту – великий вміст у ньому необхідних рослинам хімічних сполук. Листя складають у купи шириною 2 м і висотою до 1,7 м. В основу купи вкладають прошарок землі до 25 см. Кожен з пластів листя не має перебільшувати 30 см. На цю ж купу можна скидати пташиний послід, харчові рештки. Кожен з прошарків присипають землею. Протягом літа компост 2-3 рази перегортають. Він вважається готовим, якщо перетворився на однорідну темну розсипчасту масу. Використовувати компост як добриво можна вже через рік після закладки. Його корисні властивості зберігатимуться ще 4 роки.
Наостанок
Для тих громадян, яких не вдалося переконати наведеними аргументами і фактами все ж таки відмовитися від спалювання рослинності, маємо останнє слово: найближчим часом спільні рейди на території Козелецької громади (тобто і по старостинських округах також) проведуть працівники Управління державної служби з надзвичайних ситуації в Козелецькому районі, Державної екологічної інспекції в Чернігівській області та районного відділу Нацполіції. Разом вони роз’яснюватимуть людям, як слід вчиняти за відповідними нормами законодавства України, і штрафуватимуть за невиконання цих норм.
Відділ зв’язків із громадськістю, ЗМІ
та громадськими організаціями
Козелецької селищної ради