Шановні земляки!

В останню суботу листопада вся Україна у жалобі схиляє голову перед нашими співвітчизниками – жертвами Голодомору 1932-33 років. Україна втратила мільйони своїх кращих синів та дочок – хліборобів, учених, творчу інтелігенцію.

Сьогодні голодомор – не історична давнина, а глибока духовна рана, яка нестерпним болем пронизує пам’ять і його очевидців, і сучасне покоління. Цього дня у Загальнонаціональній хвилині мовчання Україна схиляє голови в жалобі за мільйонами людей, життя яких у мирний час обірвала голодна смерть на найродючішій у світі землі.

У спільній молитві згадаймо усіх жертв голодомору й запалімо свічу пам’яті у власній оселі та у своїй душі! Хай найвищим пам’ятником мільйонам жертв України буде світлий храм нашої душі, сповненої скорботою та молитвою за їх упокоєння!

Нехай же пам'ять про ті лихі часи й страждання українського народу додасть нам сил, мудрості й завзяття для зміцнення та подальшої розбудови квітучої держави, розвитку демократії, вільного життя кожної людини.

Олена Дмитренко, Козелецький селищний голова