Шановні земляки!
В останню суботу листопада вся Україна у жалобі схиляє голову перед нашими співвітчизниками – жертвами Голодомору 1932-33 років. Україна втратила мільйони своїх кращих синів та дочок – хліборобів, учених, творчу інтелігенцію.
Сьогодні голодомор – не історична давнина, а глибока духовна рана, яка нестерпним болем пронизує пам’ять і його очевидців, і сучасне покоління. Цього дня у Загальнонаціональній хвилині мовчання Україна схиляє голови в жалобі за мільйонами людей, життя яких у мирний час обірвала голодна смерть на найродючішій у світі землі.
У спільній молитві згадаймо усіх жертв голодомору й запалімо свічу пам’яті у власній оселі та у своїй душі! Хай найвищим пам’ятником мільйонам жертв України буде світлий храм нашої душі, сповненої скорботою та молитвою за їх упокоєння!
Нехай же пам'ять про ті лихі часи й страждання українського народу додасть нам сил, мудрості й завзяття для зміцнення та подальшої розбудови квітучої держави, розвитку демократії, вільного життя кожної людини.
Олена Дмитренко, Козелецький селищний голова
Весь контент доступний за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International License, якщо не зазначено інше