Протокол № 2
засідання комісії з питань топоніміки, встановлення, обліку та демонтажу пам’ятників, пам’ятних знаків, меморіальних та інформаційних дошок на території Козелецької селищної ради
|
21 вересня |
2023 року |
Початок: |
11:00 |
Місце проведення: Козелецька селищна рада, сел.Козелець, вул.Соборності, б.27, ІІІ поверх, мала зала засідань
Присутні: Бригинець В.П, Набільська Л.О., Мельник О.В., список членів комісії додається.
Відсутні: Адаменко С.В., Єркіна Т.Я., Карась І.П., Крокос М.О., Лєпєєва Т.О., Ляхова Н.Г., Мачача Г.С., Розлач Н.П., Юрченко В.М., Мотовиловець О.І., Мачача П.К., Шиян Р.І., Доломанський С.І., Волосок Л.П.
Порядок денний:
- Про розгляд звернень гр.Кручок Олени Василівни щодо перейменування вулиць у с.Сивухи та сел.Козелець, які пов’язані з державою-агресором.
- Про розгляд звернень ГО «Декомунізація. Україна» щодо проведення дерусифікації/деколонізації власних назв вулиць, провулків населених пунктів Козелецької селищної ради від маркерів Російської імперії та Радянського союзу.
- Про результати моніторингу назв вулиць, провулків, що пов’язані з державою-агресором, імперськими та радянськими ідеологемами та аналізу топонімії населених пунктів селищної ради.
- Про узгодження переліку об’єктів топоніміки на території селищної ради, пов’язаних з державою-агресором, комуністичним тоталітарним режимом, імперськими та радянськими ідеологемами, що мають бути перейменовані відповідно до чинного законодавства.
СЛУХАЛИ: 1. Про розгляд звернень гр.Кручок Олени Василівни щодо перейменування вулиць у с.Сивухи та сел.Козелець, які пов’язані з державою-агресором.
У обговорені взяли участь Білоусько В.П.
ВИСТУПИЛИ: Мельник О.В., яка проінформувала присутніх про звернення гр.Кручок Олени Василівни щодо пропозиції перейменувати вулиці Пролетарська, Чкалова, Комарова, Матросова (с.Сивухи), вулиці Ватутіна, Пролетарська, Мічуріна, Калініна, Гагаріна, Кірова, Розанова, Толстого (смт Козелець) та зазначила, що відповідно до рішення 15 сесії 23 скликання Берлозівської сільської ради від 05.04.2001 року вул.Пролетарська (с.Сивухи) була перейменована на вул.Незалежності. Відповідно до Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» розпорядження голови Козелецької РДА від 13.07.2015 р. №213 та розпорядження Берлозівського сільського голови від 18.02.2016 р. №5-р-а вул.Матросова перейменовано на вул.Злагоди. У сел.Козелець відповідно до Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», розпорядження голови Козелецької РДА від 13.07.2015 р. №213, розпорядження Козелецького селищного голови від 19.02.2016 р. №21-Р вул.Ватутіна перейменовано на вул.Івана Шевченка, вул.Калініна – на вул.Калинову, вул.Кірова – на вул.Пантелеймона Куліша,
Вулиця Розанова (сел.Козелець) не підпадає під дію Законів України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» та «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії». Професор, краєзнавець Розанов Анатолій Григорович народився в Козельці, навчався у Чернігівській гімназії, але був виключений за читання нелегальної літератури. Навчаючись у Київському університеті двічі виключався з нього за участь у студентському русі. Фундатор і перший голова Остерського наукового товариства краєзнавства, ініціатор створення Остерського краєзнавчого музею. Під його керівництвом музейні працівники та краєзнавці досліджували археологічні старожитності Остерщини: виявили та розкопали поселення трипільської культури неподалік с.Євминка, давньоруське городище у с.Старогородка, здійснили фронтальне обстеження пам'яток Нижнього Подесення. Спільно з Всеукраїнської академією наук збирали фольклорно-етнографічний матеріал та ін.
Натомість вул.Чкалова, Комарова с.Сивухи та Вул.Мічуріна, Гагаріна, Толстого сел.Козелець підпадають під дію ЗУ «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» та рекомендовані Експертною радою Міністерства культури та інформаційної політики України (далі Експертна рада МКІП).
ГОЛОСУВАЛИ: «за» – 22, «проти» – 0, «утримались» – 0.
ВИРІШИЛИ: не перейменовувати вул.Розанова у зв’язку з відсутністю підстав для перейменування. Вулиці Чкалова, Комарова (с.Сивухи) та вулиці Мічуріна, Гагаріна, Толстого (сел.Козелець) включити до списку назв вулиць, які пов’язані з державою агресором та історією російської імперії, СРСР для подальшого процесу перейменування.
СЛУХАЛИ: 2. Про розгляд звернень ГО «Декомунізація. Україна» щодо проведення дерусифікації/деколонізації власних назв вулиць, провулків населених пунктів Козелецької селищної ради від маркерів Російської імперії та Радянського союзу.
ВИСТУПИЛИ: Мельник О.В., яка проінформувала присутніх про те, що ГО «Декомунізація. Україна» пропонує перейменувати:
у сел.Козелець вулиці 1Травня, 8Березня, Гагаріна, Декабристів, Жуковського, Комарова, Короленка, Лермонтова, Мічуріна, Пушкіна, Толстого, Ціолковського, Челюскінців, Чехова, провулки 1Травня, Жуковського, Короленка, Сєдова;
у с.Єрків вулиці Гагаріна, Декабристів, Мічуріна;
у с.Білейки вулиця Гагаріна;
у с.Берлози вулиця Пушкіна;
у с.Блудше вулиця Гагаріна;
у с.Бобруйки вулиці Гагаріна, Пушкіна, Чкалова, провулок Гагаріна;
у с.Будище вулиця Гагаріна;
у с.Булахів вулиці 1Травня, Ватутіна, Мічуріна, провулки Ватутіна, Мічуріна;
у с.Гарбузин вулиці Пушкіна, Чкалова;
у с.Гладке вулиці Ватутіна, Гагаріна, Пушкіна;
у с.Гламазди вулиці Гагаріна, Пушкіна;
у с.Закревське вулиця Декабристів;
у с.Карасинівка вулиця Гагаріна, провулок 30-річчя Перемоги;
у с.Карпоки вулиці Ватутіна, Чкалова;
у с.Лемеші провулок Першотравневий;
у с.Лихолітки вулиця Пушкіна;
у с.Нічогівка вулиці 1Травня, Менделєєва;
у с.Новики вулиці 1Травня, Суворова;
у с.Озерне вулиця Гагаріна;
у с.Олексіївщина вулиці 1Травня, Гагаріна, Пушкіна, провулки 1Травня, Пушкіна;
у с.Омелянів вулиці Першотравнева, Комарова;
у с.Пісоцьке провулок Гагаріна;
у с.Патюти вулиці Гагаріна, Пушкіна;
у с.Привітне вулиця Мічуріна;
у с.Пушкарі вулиці Гагаріна, Чкалова;
у с.Риків вулиця Гагаріна;
у с.Савин вулиці 1Травня, Ватутіна, Гагаріна, Пушкіна, Чайковського;
у с.Сивухи вулиці Комарова, Толстого, Чкалова;
у с.Сираї вулиця Гагаріна;
у с.Скрипчин вулиці 1Травня, Ватутіна, Гагаріна;
у с.Тополі вулиці 1Травня, Декабристів;
у с.Часнівці вулиця 1Трвня;
у с.Шами вулиця 1Травня;
у с.Шуляки вулиці 1Травня, Ломоносова
Відповідно до Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» та розпорядження голови Козелецької районної державної адміністрації від 13.07.2015 року у смт Козелець вулицю Восточна перейменовано на вулицю Східна.
Що стосується провул.30-річчя Перемоги (с.Карасинівка), то ця назва є гарним резервом для перейменування на честь воїнів-земляків загиблих у війні з російським агресором, які здійснили героїчний вчинок, звершення в ім’я Батьківщини.
ГОЛОСУВАЛИ: «за» – 22, «проти» – 0, «утримались» – 0.
ВИРІШИЛИ: провул.30-річчя Перемоги (с.Карасинівка) та інші вулиці і провулки, що носять назву Перемоги та Партизанська залишити у резерві, а всі інші топоніми запропоновані громадською організацією, крім вже перейменованої вул.Східна, включити до списку назв вулиць, які пов’язані з державою агресором та історією російської імперії, СРСР для подальшого процесу перейменування.
СЛУХАЛИ: 3. Про результати моніторингу назв вулиць, провулків, що пов’язані з державою-агресором, імперськими та радянськими ідеологемами та аналізу топонімії населених пунктів селищної ради.
У обговоренні взяли участь члени комісії Сенченко Л.М., Науменко Є.В., Кобець С.І.
ВИСТУПИЛИ: Мельник О.В., секретар комісії, яка ознайомила присутніх з результатами моніторингу назв вулиць, провулків, що пов’язані з державою-агресором, імперськими, радянськими ідеологемами та аналізом топонімії населених пунктів селищної ради (Додаток 2).
ВИСТУПИЛИ: заступник голови комісії, керуючий справами (секретар) виконавчого комітету селищної ради Набільська Л.О. з пропозицією не включати вулиці, які носять назву 1 травня до топонімів громади, що мають бути перейменовані, залишивши їх в резерві.
ГОЛОСУВАЛИ: «за» – 13, «проти» – 9, «утримались» – 0.
ВИРІШИЛИ: інформацію про результати моніторингу та аналізу топонімії населених пунктів селищної ради взяти до відома, а елементи вулично-дорожньої мережі, що носять назву 1 Травня включити до переліку топонімів громади, що мають бути перейменовані.
СЛУХАЛИ: Про узгодження переліку об’єктів топоніміки на території селищної ради, пов’язаних з державою-агресором, комуністичним тоталітарним режимом, імперськими та радянськими ідеологемами, що мають бути перейменовані відповідно до чинного законодавства.
ВИСТУПИЛИ: Мельник О.В., яка з урахуванням пропозицій громадян щодо необхідності перейменувань вулиць, провулків та результатами моніторингу топонімів, що пов’язані з державою-агресором, імперськими, радянськими ідеологемами запропонувала перелік топонімів, які підлягають перейменуванню відповідно до чинного законодавства та (Додатки 3, 4)
ГОЛОСУВАЛИ: «за» – 22, «проти» – 0, «утримались» – 0.
ВИРІШИЛИ: ухвалити список топонімів, розташованих у старостатах селищної ради, які підлягають перейменуванню (Додаток 3) та список топонімів, розташованих у сел.Козелець, які підлягають перейменуванню (Додаток 4).
Голова Валентин БРИГИНЕЦЬ
Секретар Оксана МЕЛЬНИК
Додаток 2
до Протоколу засідання комісії засідання комісії з питань топоніміки,
встановлення, обліку та демонтажу пам’ятників, пам’ятних знаків,
меморіальних та інформаційних дошок на території Козелецької селищної ради
від 21 вересня 2023 року № 2
Інформація про моніторинг та аналіз топонімії
населених пунктів селищної ради
Назви вулиць, як й інші топоніми, мають символічне значення. Вони створюють символічний простір, що впливає на формування ідентичності та збереження історичної пам'яті. Радянські ідеологи не даремно маркували вулиці в українських населених пунктах на честь російських історичних і культурних діячів. Росія приносить смерть і деградацію тому зумовлює природнє прагнення очистити топонімічний український простір від російського колоніального спадку минулого та переосмислення не тільки ставлення до країни-агресора, а й усвідомлення власної ідентичності для того щоб більше не зазнавати жодного впливу та вільно творити своє майбутнє.
У зв’язку з захопленням росіянами Криму та гібридною війною на Донбасі процес перейменування набув особливого резонансу. У 2015 році набув чинності Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», окрема стаття якого стосується саме зміни урбанонімів. Нині процес перейменування топонімів пов’язаних з державою агресором чи історією російської імперії та СРСР продовжується. Відповідно до Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» російська імперська політика визнається злочинною та засуджується, міста й села, вулиці та площі, організації й підприємства, названі на честь тих, хто здійснював чи оспівував російську колонізацію, мають бути перейменовані. Уряд розробив План організації підготовки проектів актів та виконання інших завдань, необхідних для забезпечення реалізації Закону України від 21 березня 2023 р. № 3005-ІХ «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» відповідно до якого об’єкти топонімії населених пунктів селищної ради, назви яких містять символіку російської імперської політики мають бути перейменовано до 25 січня 2024 року.
Однак, і до ухвалення цих законів, за роки незалежності, назви вулиць, площ, провулків, парків та ін. зазнавали змін – деяким повертали історичні назви, деяким присвоювали нові.
Урбаноніми виконують ідентифікувальну та інформативну функції – з одного боку вони допомагають розрізняти однотипні об’єкти в місцевому просторі, з іншого – забезпечують орієнтацію людини у цьому просторі. З такої точки зору важливість конкретних назв полягає у тому, щоб вони «якісно» виконували ці функції – мова йде про довжину назв, легкість вимови та написання, відсутність повторюваних назв у межах одного населеного пункту тощо. Однак, інформативність урбанонімів полягає не лише у цьому. Значна кількість вулиць та інших об’єктів просторової структури населених пунктів називається на честь певних осіб чи подій. Закон України «Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій» містить виключний перелік підстав та причин, за якими можна визначити, на честь кого і чого можна називати вулиці, провулки тощо. У разі присвоєння імені фізичної особи або осіб, такими підставами є:
- внесок особи у розбудову держави, боротьбу за незалежність тощо;
- здійснення героїчного вчинку, «звершення в ім’я Батьківщини»;
- значний особистий вклад у розвиток різноманітних сфер суспільного життя, таких як наука, освіта, культура.
У разі найменування на честь ювілейних або святкових дат, назв та дат історичних подій, Закон визначає мету подібного найменування (перейменування) – вони можуть здійснюватись:
- для популяризації фактів історії України;
- «формування історичної свідомості Українського народу»;
- сприяння розвитку таких сфер суспільного життя як наука, культура, освіта, мистецтво тощо.
У формулюваннях Закону використовуються такі концепти як «увічнення пам’яті», «формування історичної свідомості». Відповідно, в цьому випадку назви об’єктів топоніміки виступають вже не лише позначками, функція яких полягає у спрощенні орієнтації людини у просторі. Вони набувають нового значення та функції – закріплення певних ідей, фактів, в ширшому контексті – інтересів соціальних груп, інституцій та суспільства вцілому.
Об’єкти набувають нових значень – вони стають носіями актуальних соціокультурних та ідеологічних смислів, санкціонованих групою або інституцією. Місцевість стає простором символічних маркерів, які використовують особи, наділені владою, задля закріплення смислів, що їхній владі відповідають. Відповідно, процеси зміни влади (як реальної, так і символічної) супроводжуються процесом ремаркації – переписуванням цих маркерів, закріпленням нової влади через «вбудовування» у повсякденний простір нових символів. Саме тому процеси перейменування наразі набувають важливого значення – через них відбувається впровадження політики пам’яті, комеморації тобто процесу відбору того, що належить згадувати, а що піддавати забуттю тощо. Вулиці та інші об’єкти стають «безтілесними пам’ятниками» тим особам та подіям, які в актуальному символічному контексті визначені як видатні. Топоніми загалом і назви вулиць зокрема відіграють надважливу роль у формуванні національної ідентичності.
Навіть у місті, яке побудували нещодавно, наприклад, для обслуговування атомної станції чи комплексу заводів, вулиці іменують за певними принципами. У старих містах ці принципи складалися історично.
Назви вулиць, площ та інших містобудівних елементів – явище, яке характеризує цінності місцевої культури, відображає уявлення жителів громади про себе, історію та своє місце в ній. Це явище також може використовуватися як інструмент пропаганди чи в інших цілях впливу на погляди людей. Але з якою б метою не йменувалися вулиці, вони завжди міститимуть відбиток епохи.
Місцева топоніміка допомагає виявити не тільки історичні періоди, через які пройшли жителі конкретної місцевості чи регіону, а й культурні, світоглядні та ментальні трансформації, що відбувалися впродовж цих періодів. Аналіз сучасного стану дає можливість виявити не тільки "сухий залишок на сьогодні", а й тенденції, з якими жителі (не)прагнуть відобразити ставлення до власної спадщини.
Розвиток суспільної свідомості постколоніальних періодів відбувається через глибоке переосмислення історичного минулого, відмову від раніше нав’язаних ідеологічних догм, усталених стереотипів, пропагандистських кліше, виявлення якісних пріоритетів свого розвитку і, з огляду на це – визначення переліку історичних подій та осіб, гідних ушанування.
Місцева топоніміка громади нажаль мало досліджена. Відсутні різносторонні точки зору і аналіз тенденцій найменувань в різні історичні періоди.
У Козельці є приблизно 129 вулиць, у населених пунктах старостатів - 455.
Закономірно, що в громаді найбільше є назв, які відображатимуть ті історичні періоди, які ментально найбільше на неї вплинули. З точки зору історичних періодів для місцевості громади, особливо Козельця, найбільш важливими є польський (це період розквіту Козельця, зокрема з цього часу бере початок місцеве самоврядування, адже універсалом короля Речі Посполитої Яна Казимира від 29.12.1663 р. Козельцю надано Магдебурзьке право), радянський та український (пострадянський) періоди. Проте топоніми громади здебільшого представлені радянським та українським періодами. Є вулиці, які вже колись перейменовували і надавали їм загальнодержавні назви та ті, які зараз потребують перейменування відповідно до законодавства про деколонізацію і такі як Партизанська, Перемоги (вони є суто радянськими, утворились за радянського періоду). Відповідно, ці назви розподілено за критеріями "радянські" та "українські". Характерних назв польського періоду не було виявлено. У Козельці радянських назв 21%, українських 46%, у старостатах - 20% і 54% відповідно. Завдяки процесу декомунізації радянських назв стало значно менше та збільшилася кількість українських назв, хоч і не всі історичні назви повернуто, а точніше – повернуто вкрай мало, бо це потребує ґрунтовного дослідження і виявлення таких назв. Оскільки деякі населені пункти, зокрема Козелець, існують з сивої давнини, вони мають глибоку історію, тому в них мають бути місцеві (автентичні) назви, за якими можна прослідкувати історію їх розвитку та назви, що утворилися за принципом відображення географії (особливості ландшафту, напрямоку руху) чи звичаїв місцевості, н-д, Східна, Дубова, Покорського, Вознесенська (Козелець), Бочкова (Олексіївщина), Ремезівська (Часнівці), Березівська (Булахів), Полуянівська (Омелянів), Жадьківська (Скрипчин). Усі ці назви орієнтовно об’єднано в категорію «автентичні». Таких назв у Козельці 33%, а в старостатах 26% більшість з них географічні, дуже мало місцевих назв та тих, які походять від звичаїв місцевості.
Крім цього, вулиці громади проаналізовано за іншими критеріями:
- за доречністю найменування.
Аналізуючи топоніми громади за доречністю та недоречністю назв очевидно, що перш за все вулиці, провулки та ін. потрібно називати на честь осіб, явищ чи подій, які безпосередньо стосуються тієї чи іншої місцевості громади. Це доречно. Але здебільшого вулиці названі на честь непричетних до населеного пункту осіб, подій, що відбувались у ньому. Таких доречних автентичних назв і назв, які мають стосунок до Чернігівщини, Козелеччини, конкретного населеного пункту громади чи старостату в Козельці всього 41%, недоречних – 59%, а в старостатах 30% і 70% відповідно. Серед "Доречних" назв вулиць є імена людей, які були учасниками ІІ світової війни або тих, які зробили значні здобутки в науці, краєзнавстві, мистецтві, техніці та інших галузях за радянських часів і відомі були не тільки на місцевому рівні, а й світовому рівні. Вони народилися чи працювали на території громади. Саме тому занесені до цієї категорії. (вул.академіка Неговського, Віктора Онщенка (радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-німецької війни штурман ланки 134-го гвардійського бомбардувального авіаційного полку 6-ї гвардійської бомбардувальної авіаційної дивізії 1-ї повітряної армії 3-го Білоруського фронту, гвардії старший лейтенант), Маньківського (академік, невропатолог).
Радянському періоду історії було притаманно називати вулиці антропонімами – іменними назвами. Це мінус, бо в той час, коли вулицю було б доречніше назвати якоюсь місцевою назвою її називали Чехова, Ватутіна та ін.
Трапляються випадки, коли недоречні радянські назви замінювалися не менш недоречними українськими (н-д, вул.Войкова на Миколи Леонтовича). Зовсім зрідка недоречні радянські назви замінювали на доречні чи місцеві: Джержинського на Вознесенську, Комсомольську на Соборності, Щорса на Ремезівську. Недоречними є й назви такі як Набережна (8), оскільки в жодному населеному пункті громади немає вулиць, які знаходяться на берегах, укріплених похилою чи стрімкою стіною з каменю, дерева та іншого матеріалу, вийнятком може бути Козелець, адже тут існувала фортеця, береги якої укріплювались. Тарас Шевченко звичайно визначна особистість в історії України, неодноразово відвідував Козелеччину. Є згадки, що Тарас Шевченко окрім Козельця побував у Сираях, Лемешах громади. На його честь названо аж 32 вулиці, більшість з яких з ним ніяк не пов’язана. Це ж стосується Лесі Українки (14), Івана Франка (13). До недоречних назв, які нічого не означають відноситься низка вулиць, провулків Вишневих, Абрикосових, Квіткових і т.ін. Слід пам’ятати, що основна функція вулиць – це все ж таки навігація населеним пунктом.
Підсумовуючи вищезазначене можна стверджувати, що ситуація не критична. Але і не дуже добра. Топонімів, які відображають історію населених пунктів громади, на жаль, вкрай мало і їхня історія не обмежуються лише радянським періодом, тому на топонімічну мапу сіл та селища мають повернутися історичні назви мікротопонімів, районів і кутків, назви урочищ, хуторів, які зникли особливо під час голодомору, а також старі назви вулиць в історичних частинах. У структурі селища чітко виділяється його історична частина колишньої фортеці. ЇЇ межами є вул.Соборності, бульвар Франка, береги р.Остер та р.Карашня. У другій половині XVIII ст. сформувалися основні міські вулиці, щонайменше 6 з них знаходяться на своїх місцях і сьогодні – вулиці Євгенія Лоскота, Незалежності, Першого травня, Свято-Преображенська, Свято-Миколаївська, Розумовських.
Необхідно вивчати насамперед дорадянський період, адже час Другої світової війни став кардинально переломним для всієї культурної сфери населених пунктів громади. Історичні події кардинально змінили демографію, а це спричинило зміни в усіх сферах життя. Після війни стали формуватися нові населені пункти, які з часом мали усе менше зв'язку зі своїм автентичним минулим, коли ще можна було говорити про так звану неперервність традицій.
Під час перейменування вулиць за УРСР їм давалися типові радянські назви, які лише іноді мали зв'язок з нашим регіоном, не кажучи про населені пункти старостатів.
Після розпаду СРСР у людей був азарт відбудовувати і розбудовувати Україну і на цій хвилі багато історії пішло в небуття на вимогу показної українськості. У місцевих топонімах це було так: радянські назви історичних населених пунктів викидалися, але автентичні не поверталися, а вулицям давали нові, тільки тепер не радянські, а українські назви. Нічого спільного з незаангажованими принципами найменувань це не має. Фактично, відбулася просто зміна ідеологій. І хоча в населених пунктах громади після 1991 року доречно стало називати вулиці на честь загальнонаціональних постатей, подій, явищ, але це можна вважати якісним тільки тоді, коли це не робиться у вигляді перекреслення автентичних назв через брак знань про історичне минуле.
У перехід до українського (пострадянського) часу збільшився рівень доречних назв – Київська (напрям руху с.Булахів), Покорська (сел.Козелець), Слуківська (Омелянівський старостат), Острівська (с.Мостище) - давні топоніми, Паркова (веде від парку) тощо. Через незнання власної історії втрачаються давні назви, які наступні покоління вже ніколи не згадають, бо не знають їх. Це втрата автенетичності. Називаючи вулиці абрикосовими втрачаються унікальні сторінки історії.
Саме зараз є можливість повернутися до глибоких автентичних коренів населених пунктів і не вигадувати нічого нового на старому місці. Топоніміка простору сіл та селища стає ще одним індикатором розвитку культури громади і навіть, у перспективі – його туристичної привабливості. Адже надважлива мета цих назв – вплив на виховання майбутніх поколінь і збереження власної історії.
Провідний спеціаліст із загальних питань та контролю загального відділу селищної ради Оксана МЕЛЬНИК
Додаток 3
до Протоколу засідання комісії засідання комісії з питань топоніміки, встановлення,
обліку та демонтажу пам’ятників, пам’ятних знаків, меморіальних та
інформаційних дошок на території Козелецької селищної ради
від 21 вересня 2023 року № 2
Список вулиць, провулків Козельця, назви яких підпадають під дію Закону України "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії"
|
№ п/п |
Тип геоніму |
Назва геоніму |
Обґрунтування |
Пропозиції за зверненнями громадян |
|
1. |
Вулиця |
1травня |
Ця радянська назва з’явилася на честь Дня міжнародної солідарності трудящих. Одна з найвідоміших і найпоширеніших комуністичних ідеологем, яка маскувала тоталітарний режим, що встановив одну із найжорстокіших і найбрутальніших систем державної експансії населення, найманих працівників у світі. Необхідно завжди боротися за соціальну справедливість, а не святкувати невідомо що. |
ГО «Декомунізація» |
|
2. |
провулок |
1травня |
Аналогічно |
ГО «Декомунізація» |
|
3. |
Вулиця |
8 Березня |
Названа на честь радянського свята, яке маскувало фактичну нерівність жінок із чоловіками в СРСР, гендерну рівність. Один із найпоширеніших в СРСР топонімів, який нав’язувала влада СРСР. |
ГО «Декомунізація» |
|
4. |
Вулиця |
Гагаріна |
Названа на честь Юрія Олексійовича Гагаріна (09.03.1934 року, Клушино, Гжатський район, Західна область, СРСР – 27.03.1968 року, поблизу с.Новоселово, Киржацькакий р-н, Владимирська область, СРСР) – льотчик-космонавт СРСР, Герой Радянського Союзу. Ця постать відноситься до топонімів, що звеличують, увіковічнюють, пропагують та символізують державу-окупанта, її космонавтику. Один із найпоширеніших в СРСР топонімів, який нав’язувала влада СРСР. |
ГО «Декомунізація» |
|
5. |
Вулиця |
Декабристів |
Рекомендовано УІНП |
ГО «Декомунізація» |
|
6. |
Вулиця |
Жуковського |
Рекомендовано УІНП |
ГО «Декомунізація» |
|
7. |
провулок |
Жуковського |
Рекомендовано УІНП |
ГО «Декомунізація» |
|
8. |
Вулиця |
Комарова |
Рекомендовано Експертною радою МКІП |
ГО «Декомунізація» |
|
9. |
Вулиця |
Короленка |
В.Короленко був яскравим представником тодішнього «русского миру», виступав за «єдину та неподільну» росію, прихильник ідей білогвардійців. Як російський шовініст та імперіаліст був схвально оцінений і більшовицькою (комуністичною) владою. Відповідно п.є п.4 ч.1 ст.2 ЗУ «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізації топонімії» є російською імперською символікою та підлягає обов’язковому перейменуванню |
ГО «Декомунізація» |
|
10. |
провулок |
Короленка |
Аналогічно |
ГО «Декомунізація» |
|
11. |
Вулиця |
Крилова |
Рекомендовано УІНП |
|
|
12. |
Вулиця |
Лермонтова |
Рекомендовано Експертною радою МКІП |
ГО «Декомунізація» |
|
13. |
Вулиця |
Г.М.Мікушева |
Рекомендовано УІНП |
|
|
14. |
Вулиця |
Мічуріна |
Рекомендовано Експертною радою МКІП |
Кручок О.В. ГО «Декомунізація» |
|
15. |
Вулиця |
Пушкіна |
Рекомендовано Експертною радою МКІП |
ГО «Декомунізація» |
|
16. |
провулок |
Сєдова |
Рекомендовано УІНП |
ГО «Декомунізація» |
|
17. |
Вулиця |
Толстого |
Рекомендовано УІНП |
Кручок О.В ГО «Декомунізація» |
|
18. |
Вулиця |
Ціолковського |
Рекомендовано УІНП |
ГО «Декомунізація» |
|
19. |
Вулиця |
Челюскінців |
Рекомендовано УІНП |
ГО «Декомунізація» |
|
20. |
Вулиця |
Чехова |
Рекомендовано УІНП |
ГО «Декомунізація» |
|
21. |
провулок |
Чехова |
Рекомендовано УІНП |
|
|
22. |
Вулиця |
Юрія Левітанського |
Прославляв москву у своїй поезії, однозначно представляє російську культуру. Рекомендовано УІНП |
Додаток 4
до Протоколу засідання комісії засідання комісії з питань топоніміки,
встановлення, обліку та демонтажу пам’ятників, пам’ятних знаків,
меморіальних та інформаційних дошок на території Козелецької селищної ради
від 21 вересня 2023 року № 2
Список вулиць, провулків старостатів Козелецької ТГ, назви яких підпадають під дію Закону України "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії"
|
№ п/п |
Населений пункт |
Тип геоніму |
Назва геоніму |
Обґрунтування |
Пропозиції за зверненнями громадян |
|
Берлозівський старостат |
|||||
|
1 |
Берлози |
вулиця |
Пушкіна |
Рекомендовано Експертною радою МКІП |
ГО «Декомунізація» |
|
2 |
Гламазди |
вулиця |
Гагаріна |
Рекомендовано Експертною радою МКІП |
ГО «Декомунізація» |
|
3 |
Гламазди |
вулиця |
Пушкіна |
Рекомендовано Експертною радою МКІП |
ГО «Декомунізація» |
|
4 |
Сивухи |
вулиця |
Комарова |
Рекомендовано Експертною радою МКІП |
Кручок О.В. |
|
5 |
Сивухи |
вулиця |
Толстого |
Рекомендовано УІНП |
|
|
6 |
Сивухи |
вулиця |
Чкалова |
Рекомендовано Експертною радою МКІП |
Кручок О.В. |
|
7 |
Часнівці |
вулиця |
1травня |
Ця радянська назва з’явилася на честь Дня міжнародної солідарності трудящих. Одна з найвідоміших і найпоширеніших комуністичних ідеологем, яка маскувала тоталітарний режим, що встановив одну із найжорстокіших і найбрутальніших систем державної експансії населення, найманих працівників у світі. Необхідно завжди боротися за соціальну справедливість, а не святкувати невідомо що. |
|
|
Білейківський старостат |
|||||
|
8 |
Білейки |
вулиця |
Гагаріна |
Гагаріна – вулиця названа на честь Юрія Олексійовича Гагаріна (09.03.1934 року, Клушино, Гжатський район, Західна область, СРСР – 27.03.1968 року, поблизу с.Новоселово, Киржацькакий р-н, Владимирська область, СРСР) – льотчик-космонавт СРСР, Герой Радянського Союзу. Ця постать відноситься до топонімів, що звеличують, увіковічнюють, пропагують та символізують державу-окупанта, її космонавтику. Один із найпоширеніших в СРСР топонімів, який нав’язувала влада СРСР. Рекомендовано Експертною радою МКІП |
ГО «Декомунізація» |
|
9 |
Шами |
вулиця |
1 травня |
Аналогічно |
|
|
10 |
Новики |
вулиця |
1 травня |
Аналогічно |
ГО «Декомунізація» |
|
11 |
Новики |
вулиця |
Суворова |
Рекомендовано Експертною радою МКІП |
ГО «Декомунізація» |
|
12 |
Опеньки |
вулиця |
Комарова |
Рекомендовано Експертною радою МКІП |
|
|
13 |
Тарасів |
вулиця |
1 травня |
Аналогічно |
|
|
14 |
Тарасів |
вулиця |
Гагаріна |
Рекомендовано Експертною радою МКІП |
|
|
Бобруйківський старостат |
|||||
|
15 |
Бобруйки |
вулиця |
Гагаріна |
Рекомендовано Експертною радою МКІП |
ГО «Декомунізація» |
|
16 |
Бобруйки |
провулок |
Гагаріна |
Рекомендовано Експертною радою МКІП |
ГО «Декомунізація» |
|
17 |
Бобруйки |
вулиця |
Пушкіна |
Рекомендовано Експертною радою МКІП |
ГО «Декомунізація» |
|
18 |
Бобруйки |
вулиця |
Чкалова (Тараса Шевченка відповідно до ріш.виконкому Булахівскої сільради від 22.03.2001 р.) |
Рекомендовано Експертною радою МКІП |
ГО «Декомунізація» |
|
19 |
Риків |
вулиця |
Гагаріна |
Рекомендовано Експертною радою МКІП |
ГО «Декомунізація» |
|
20 |
Карасинівка |
вулиця |
Гагаріна |
Рекомендовано Експертною радою МКІП |
ГО «Декомунізація» |
|
Булахівський старостат |
|||||
|
21 |
Булахів |
вулиця |
Ватутіна |
Рекомендовано УІНП |
ГО «Декомунізація» |
|
22 |
Булахів |
провулок |
Ватутіна |
Рекомендовано УІНП |
ГО «Декомунізація» |
|
23 |
Булахів |
вулиця |
Мічуріна |
Рекомендовано Експертною радою МКІП |
ГО «Декомунізація» |
|
24 |
Булахів |
провулок |
Мічуріна |
Рекомендовано Експертною радою МКІП |
ГО «Декомунізація» |
|
25 |
Булахів |
вулиця |
Перше Травня |
Аналогічно |
ГО «Декомунізація» |
|
26 |
Булахів |
вулиця |
Руденка |
Сергій Руденко - солдат російсько-Японської війни 1904 р., нагороджений георгіївським хрестом, учасник І світової війни, стояв на боці більшовиків, брав участь у великій жовтневій революції, встановлював радянську владу на селі, більшовик, комуніст, за його ініціативою створено першу комсомольську організацію. У березні 1930 р. його призначено головою новоствореного колгоспу «ім.Шевченка». Брав участь у насильницькій колективізації, за якою всіх незадоволених «розкуркулили», а частину селян вислали до Сибіру. |
|
|
27 |
Булахів |
провулок |
Руденка |
Аналогічно |
|
|
Данівський старостат |
|||||
|
28 |
Данівка |
вулиця |
Гринішкина |
Росіянин, який загинув на території села під час ІІ світової війни. Повернення історичної назви Берегівка – бажання жителів старостату |
|
|
Лемешівський старостат |
|||||
|
29 |
Лемеші |
провулок |
Першотравневий |
Аналогічно |
ГО «Декомунізація» |
|
30 |
Пісоцьке |
провулок |
Гагаріна |
Рекомендовано Експертною радою МКІП |
ГО «Декомунізація» |
|
31 |
Шуляки |
вулиця |
1травня |
Аналогічно |
|
|
32 |
Шуляки |
вулиця |
Ломоносова |
Рекомендовано УІНП |
|
|
Лихолітський старостат |
|||||
|
33 |
Лихолітки |
вулиця |
Пушкіна |
Рекомендовано Експертною радою МКІП |
ГО «Декомунізація» |
|
Озерненський старостат |
|||||
|
34 |
Озерне |
вулиця |
Гагаріна |
Рекомендовано Експертною радою МКІП |
ГО «Декомунізація» |
|
Омелянівський старостат |
|||||
|
35 |
Омелянів |
вулиця |
Першотравнева |
Аналогічно |
ГО «Декомунізація» |
|
36 |
Привітне |
вулиця |
Мічуріна (Мічурінська) |
Рекомендовано Експертною радою МКІП |
ГО «Декомунізація» |
|
Патютинський старостат |
|||||
|
37 |
Патюти |
вулиця |
Гагаріна |
Рекомендовано Експертною радою МКІП |
ГО «Декомунізація» |
|
38 |
Гладке |
вулиця |
Ватутіна |
Рекомендовано Експертною радою МКІП |
ГО «Декомунізація» |
|
39 |
Гладке |
вулиця |
Гагаріна |
Рекомендовано Експертною радою МКІП |
ГО «Декомунізація» |
|
40 |
Гладке |
вулиця |
Пушкіна (вул.Л.Укрїнки Протокол 17 сес.23 скл.Патютинської сільради від 18.07.2001 р.) |
Рекомендовано Експертною радою МКІП |
ГО «Декомунізація» |
|
41 |
Будище |
вулиця |
Гагаріна |
Рекомендовано Експертною радою МКІП |
ГО «Декомунізація» |
|
Пилятинський старостат |
|||||
|
42 |
Пилятин |
вулиця |
Пушкіна |
Рекомендовано Експертною радою МКІП |
|
|
Скрипчинський старостат |
|||||
|
43 |
Скрипчин |
вулиця |
1травня |
Аналогічно |
|
|
44 |
Скрипчин |
вулиця |
Ватутіна |
Рекомендовано Експертною радою МКІП |
|
|
45 |
Скрипчин |
вулиця |
Гагаріна |
Рекомендовано Експертною радою МКІП |
|
|
46 |
Скрипчин |
провулок |
Пушкіна |
Рекомендовано Експертною радою МКІП |
|
|
47 |
Скрипчин |
вулиця |
Чкалова |
Рекомендовано Експертною радою МКІП |
|
|
48 |
Пушкарі |
вулиця |
Гагаріна |
Рекомендовано Експертною радою МКІП |
ГО «Декомунізація» |
|
Стависький старостат |
|||||
|
49 |
Ставиське |
вулиця |
Гагаріна |
Рекомендовано Експертною радою МКІП |
|
|
50 |
Блудше |
вулиця |
Гагаріна |
Рекомендовано Експертною радою МКІП |
ГО «Декомунізація» |
|
51 |
Нічогівка |
вулиця |
1травня |
Аналогічно |
ГО «Декомунізація» |
|
52 |
Нічогівка |
вулиця |
Менделеєва |
РекомендованоУІНП |
ГО «Декомунізація» |
|
Сираївський старостат |
|||||
|
53 |
Сираї |
вулиця |
Гагаріна |
Рекомендовано Експертною радою МКІП |
|
|
54 |
Сокирин |
вулиця |
Некрасова |
Рекомендовано УІНП |
|
|
55 |
Карпоки |
вулиця |
Ватутіна |
Рекомендовано УІНП |
ГО «Декомунізація» |
|
56 |
Карпоки |
вулиця |
Чкалова |
Рекомендовано Експертною радою МКІП |
ГО «Декомунізація» |
|
Савинський старостат |
|||||
|
57 |
Савин |
вулиця |
Ватутіна |
Рекомендовано УІНП |
|
|
58 |
Савин |
вулиця |
Гагаріна |
Рекомендовано Експертною радою МКІП |
|
|
59 |
Савин |
вулиця |
Перше Травня |
Аналогічно |
|
|
60 |
Савин |
вулиця |
Пушкіна |
Рекомендовано Експертною радою МКІП |
|
|
61 |
Савин |
вулиця |
Чайковського |
Виступав за Україну у складі Польщі. Рекомендовано УІНП |
|
|
Олексіївщинський старостат |
|||||
|
62 |
Олексіївщина |
вулиця |
1травня |
Аналогічно |
ГО «Декомунізація» |
|
63 |
Олексіївщина |
провулок |
1травня |
Аналогічно |
ГО «Декомунізація» |
|
64 |
Олексіївщина |
вулиця |
Пушкіна |
Рекомендовано Експертною радою МКІП |
ГО «Декомунізація» |
|
65 |
Олексіївщина |
провулок |
Пушкіна |
Рекомендовано Експертною радою МКІП |
ГО «Декомунізація» |
|
66 |
Олексіївщина |
вулиця |
Ю.Гагаріна |
Рекомендовано Експертною радою МКІП |
ГО «Декомунізація» |
|
67 |
Закревське |
вулиця |
Декабристів |
Рекомендовано УІНП |
ГО «Декомунізація» |
|
68 |
Тополі |
вулиця |
1травня |
Аналогічно |
|
|
69 |
Тополі |
вулиця |
Декабристів |
Рекомендовано УІНП |
|
|
70 |
Гарбузин |
вулиця |
Пушкіна |
Рекомендовано Експертною радою МКІП |
ГО «Декомунізація» |
|
71 |
Гарбузин |
вулиця |
Чкалова |
Рекомендовано Експертною радою МКІП |
ГО «Декомунізація» |
|
72 |
Єрків |
вулиця |
Гагаріна |
Рекомендовано Експертною радою МКІП |
ГО «Декомунізація» |
|
73 |
Єрків |
вулиця |
Декабристів |
Рекомендовано УІНП |
ГО «Декомунізація» |
|
74 |
Єрків |
вулиця |
Мічуріна |
Рекомендовано Експертною радою МКІП |
ГО «Декомунізація» |