Сьогодні, 21 травня, у селі Данівка Козелецької селищної ради відбулася урочиста церемонія перепоховання останків невідомого воїна, який загинув у Другій світовій війні. Хвилююча подія зібрала біля братської могили в селі Данівка місцевих жителів та гостей, представників громадськості, учнівську молодь.
У заході взяли участь секретар Козелецької селищної ради Сергій Великохатній, комісар Козелецького територіального центру комплектування та соціальної підтримки, підполковник Вадим Володько, староста Данівського старостинського округу Антоніна Мороз, начальник сектору взаємодії з правоохоронними органами, оборонної і мобілізаційної роботи, надзвичайних ситуацій, цивільного захисту та охорони праці Козелецької селищної ради Анатолій Клепець, керівник Чернігівського обласного відділення ГО «Союз пошукових загонів України» Василь Журахов та директор Данівської ЗОШ І-ІІІ ст. Андрій Савенок.
- Неподалік села Данівка у кар’єрі місцеві жителі виявили людські рештки. Представники поліції, які виїхали на місце події, поряд з кістками знайшли патрон протитанкової зброї часів Другої світової війни та ґудзик з військової форми радянської армії, що і дало змогу зробити висновок, що це загиблий воїн Другої світової війни, - розповіла Антоніна Мороз, староста. - На жаль ідентифікувати загиблого не змогли.
Хоронили невідомого солдата з військовими почестями. Салютними пострілами, оркестром, квітами, вінками проводжали в останню путь домовину з останками загиблого вдячні нащадки. Скільки літ пройшло, а пам’ять про тих, хто боронив ріднокрай, жива і невмируща.
- Сьогодні ми за велінням совісті та громадським обов’язком зібралися тут, щоб схилити голови та віддати шану загиблому невідомому воїну–захиснику увінчавши його пам’ять перепохованням за християнським звичаєм, щоб наступні покоління могли гідно вшановувати пам’ять його героїчного подвигу. Вічна пам’ять та слава воїнам Другої світової війни! Шана та повага нинішнім захисникам української землі! – виступив Сергій Великохатній, секретар Козелецької селищної ради.
І була хвилина мовчання. І була панахида по загиблому, яку провів отець Іоан Величко. І було вшанування на честь тих, хто навіки залишився в землі, про кого більше 76 років не знали рідні і близькі, адже родини отримали повідомлення, що воїни пропали безвісти.
Пишні весняні квіти лягли до підніжжя братської могили, де нарешті знайшов останній прихисток прах загиблого визволителя. Віриться, що сюди справді ніколи не заросте стежина. Будуть приходити на могилу і літні, і юні. Бо ми пам’ятаємо і завжди будемо пам’ятати, якою ціною завойоване наше мирне сьогодення.
Відділ зв'язків із громадськістю,
ЗМІ та громадськими об'єднаннями
Козелецької селищної ради
Весь контент доступний за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International License, якщо не зазначено інше