Козелецька селищна рада

02 лютого в музеї історії ткацтва Чернігівщини відбулася презентація книги «Каяття гетьмана Розумовського». Автор книги – член Спілки письменників України Василь Іванина, родом з с.Шапіхи. Після закінчення філологічного факультету Київського державного університету ім.Т.Г.Шевченка працював у редакціях провідних газет, журналів, адміністрації першого Президента України, апараті Верховної Ради України.

Болизько 50 років Василь Іванина присвятив художньому слову, і за ці роки творчості видав ряд книжок художньої прози. Він є автором 12 книг повістей та оповідань: «Поїздка до матері» (1987 року), «Журналі з отчого краю» (1988 року), «Жалість» (1996 року), «Полин-люби-мене-не покинь» (1997 року); романів «Агонія» (2004 рік), «Любов і смерть узурпатора» (2006 рік), «ДОПР» (2009 рік), «З неба зіронька упала…» (2013 рік), «Брати» (2016 рік), «Дорога від щастя» (2018 рік), «Сонце на Лемеші» (2020 рік),  «Каяття гетьмана Розумовського» (2023 рік).

Письменник також займався перекладом творів українською. 

Новий історичний роман, присвячений останньому гетьману Лівобережної України Кирилу Розумовському, є продовженням попереднього твору «Сонце на Лемеші». У новому романі автор дослідив передумови нинішньої жорстокої війни російського агресора проти волелюбного українського народу. 

«Вихід у світ книги «Каяття гетьмана Розумовського» - це неначе дитина, на народження якої чекали батьки. Усе, написане в романі, пройшло через серце та душу», - зазначив Василь Іванина.

Привітала з виданням нового роману та подякувала за трудомістку роботу директор Козелецького музею історії ткацтва Чернігівщини Любов Закревська. 

 «Видання цього роману – знакова подія для нас усіх, адже рідна козелецька земля має свою історію, і ми ще раз зможемо доторкнутися до неї, дізнавшись багато нового та цікавого. Крім того, у фондах музею зберігаються 8 книг Василя Іванини, крім «Поїздки до матері», «Жалість» та «Любов і смерть узурпатора», - підкреслила Любов Закревська.

Василь Іванина розповів про свою творчість, життєвий шлях про ідею написання романів, цікаві моменти творчої роботи, архівні матеріали, поділився спогадами про Козелеччину.

Автор вважає, що на життя та діяльність Кирила Розумовського потрібно дивитися з точки зору суспільно-політичних обставин, у яких була на той час Україна, тому життя та діяльність Розумовських не можна сприймати однозначно. З бідних вони стали багатими, вели розкішний спосіб життя. Це складний приклад української історії. У студентські роки під час практики до росії у бібліотеці Салтикова-Щедріна, яка мала один з найбільших стародруків колишнього радянського союзу, автор уперше відкив для себе постаті цих відомих українців.

«Усе в них було, як і в інших людей: вони помилялися, пристосовуватись до умов того часу, бо треба було вижити,  були хитрі та розумні від природи, але це були українці хоча б тому, що за своє життя вони будували храми – духовні святині. За моїми підрахунками 20-21. Кирило був фундатором 11 храмів, які збудував за власні кошти. Миколаївська церква у Козельці (нині вул.Свято-Миколаївська) збудована у 1778 році теж за кошти Кирила Розумовського. У радянський час це замовчувалося, нам навіть не казали, хто збудував Собор Різдва Богородиці. Ознайомившись з архівами у Відні, я зрозумів, що це не те, що нам розповідали. З того часу мене зацікавила правда про земляків та Батьківщину. Усе життя я збирав матеріали про Розумовських. Так народилась ідея про "Сонце на Лемеші», - розповів Василь Іванина. 

Обдарований багатством Катерини ІІ, але позбавлений влади - так характеризує Кирила Розумовського автор. У той час, коли тодішню козацьку автономну державу (Україну) указом імператриці зведено до рівня російської провінції, Запорізьку Січ розігнано, Кирила Розумовського зраджено шляхом обманів, підстав, переслідувань. Адже в усі часи, в усі періоди російська імперія славилася системою стеження за людьми, що й досі у вигляді фсб відмінно функціонує в рф. 

Проте, як і Наталія Розум, яка мала можливість жити в багатстві при дворі імператриці, але все ж обрала життя на Батьківщині, де почувалася собою, так і її син Кирило Розумовський, відмовившись від вражаючої імперської пишноти, на схилі своїх років повернувся в Україну, у свій невеличкий маєток у Батурині.

Обговоривши книгу та її історичну основу, присутні підсумували, що доля Розумовських характеризує становище тогочасної України XVIII століття, коли суспільно-політична вага України занепала, українці були ослаблені, мусили виживати пристосовуючись, вимушені були поступатися національним інтересам і втратили незалежність. Це приклад того, як протягом століття можна знищити всі надбання, вибороні поколіннями попередників. У той час, будучи гетьманом, Кирило Розумовський не міг ухвалювати рішення самостійно. Це повчальний урок для українців сьогодення: не можна бути вільними і самостійними під владою чужої держави, адже це вибір без майбутнього.

Наприкінці заходу своїми враженнями від книги поділилася Світлана Кийкова, Василь Іванина відповів на питання присутніх, розповів про творчі плани на майбутнє, серед яких мрія написати серію книг-спогадів, та підписав книги всім охочим.

Загальний відділ Козелецької селищної ради