1 березня свою чергову весну зустріла жінка-мати, жінка-трудівниця довгожителька Параска МОСКАЛЕЦЬ. Народилася Параска Савківна в Гладкому Козелецького району, тут і заміж вийшла за земляка Івана Москальця. Народили спільно п'ятеро дітей: 2 синів та 3 дочки. За гарне виховання дітей Параска Савківна отримала відзнаку держави «Мати-героїня».
За більш ніж 90 років свого нелегкого життя вона була свідком як трагічних, так і величних сторінок вітчизняної історії. На долю цієї простої жінки припали голодомор, воєнне лихоліття, відбудова народного господарства, комуністичні п’ятирічки, перебудова, незалежність України. Все життя тяжко пропрацювала вона в місцевому колгоспі у ланці рядовою. Пройшла усі випробування долі з гідністю та вірою в серці, адже її людяність, доброта, працелюбність подолали усі негаразди. І навіть якщо зараз спитаєш, яка улюблена справа, то чуємо у відповідь – «люблю робити на землі».
-У нас було суворе виховання, - ділиться син Григорій Іванович, - у шість ранку ми всі вже працювали, у кожного була своя зона відповідальності. Мабуть через те, що з дитинства були привчені до праці, й змогли чогось досягти у житті.
Параска Савківна має дружню та міцну родину — 5 дітей, 11 онуків та 11 правнуків. Люба матуся і турботлива бабуся доглянута, щаслива, забезпечена всім, чого душа бажає. А на свій ювілей збирає родину, у якій 42 душі. Незважаючи на свій поважний вік, жінка залишається душею та берегинею роду, долає труднощі життя.
- Мама до цих пір сама пече паски до Великодня, – розповідає донька Марія Іванівна. - Для неї це справжній ритуал – одягається у все біле, і з добрими думками вимішує тісто. Паски завжди виходять пишними і запашними.
Божа ласка не оминула нашу героїню ясним розумом, спроможністю давати собі раду, вона лишень трохи недочуває, але в такому віці - це просто диво, вміння радіти кожному прожитому на землі дню.
Слова привітань, шани і вдячності Парасці Савківні адресували секретар Козелецької селищної ради Наталія ЛУГИНА та голова Козелецької райдержадміністрації Володимир ШВЕД. Подякувавши іменинниці за невтомну працю, життєву стійкість та мудрість, побажали при доброму здоров’ї зустріти 100-річний ювілей. На звичайних людях тримаються маленькі села — на загартованих життям селянах, котрі прожили тут усе життя, зуміли не зневіритися через складнощі, не втратили сил робити прості, але такі потрібні справи.
Ірина Санченко
Весь контент доступний за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International License, якщо не зазначено інше