Протокол №5 від 12.12.2023

Протокол № 5

засідання комісії з питань топоніміки, встановлення, обліку та демонтажу пам’ятників, пам’ятних знаків, меморіальних та інформаційних дошок на території Козелецької селищної ради

12 грудня

2023 року

Початок:

11:00

Місце проведення: Козелецька селищна рада, сел.Козелець, вул.Соборності, б.27, ІІІ поверх, мала зала засідань

Присутні: Бригинець В.П., Набільська Л.О. Мельник О.В., список членів комісії додається.

Жителі вулиці 1Травня та вулиці 8Березня (смт Козелець) – 3 осіб.

Відсутні: Адаменко С.В., Білоусько В.П., Боришполець Л.М., Дмитренко С.М., Єркіна Т.Я., Карась І.П., Крокос М.О., Лєпєєва Т.О., Ляхова Н.Г., Мачача Г.С., Мачача П.К., Науменко Є.В., Полов’ян О.І., Розлач Н.П., Юрченко В.М.

Порядок денний:

Про пропозиції щодо перейменувань вулиць, провулків селищної ради, які підпадають під дію Закону України "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії".
Про розгляд звернень жителів смт Козелець щодо перейменування вулиць 1Травня, 8Березня.
Про розгляд звернень щодо найменувань вулиць і провулків на честь загиблих військовослужбовців.

СЛУХАЛИ: Про пропозиції щодо перейменувань вулиць, провулків селищної ради, які підпадають під дію Закону України "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії".

ВИСТУПИЛИ: Мельник О.В., яка ознайомила з інформацією про пропозиції (зауваження), що надійшли під час збору пропозицій, який тривав з 01.11.2023 року до 12.12.2023 р., з термінами щодо проведення консультацій з громадськістю та запропонувала до обговорення список пропозицій нових назв вулиць та провулків рекомендованих до перейменування відповідно до чинного законодавства, які надали фахівці (Додаток 2, 3).

ВИРІШИЛИ: запропоновані назви винести на громадське обговорення. Мельник О.В. розробити форми для проведення опитування у мережі інтернет та письмового опитування.

СЛУХАЛИ: Про розгляд звернень жителів смт Козелець щодо перейменування вулиць 1Травня, 8Березня.

ВИСТУПИЛИ: Мельник О.В., яка повідомила, що до селищної ради надійшли звернення від громадянки Анастасії Халімон від 06.11.2023 №3987/03-12 щодо пропозиції перейменувати вулицю та провулок 1Травня на Травневу та Травневий відповідно та колективні звернення жителів вул.1Травня про залишення назви вулиці 1Травня без змін від 15.11.2023 №4124/03-12 та щодо перейменування вулиці 1 Травня на Старособорну або Соборну від 06.12.2023 №4662/03-12, зазначивши, що за роз’ясненням Представника Українського інституту національної пам’яті Сергія Бутка, вулиця 1Травня у селищі Козелець, названа на честь Міжнародного дня солідарності трудящих, є символікою комуністичного тоталітарного режиму – символіки російської імперської політики в Україні та безумовно підлягає перейменуванню. Також надійшла пропозиція від жителів громади – військовослужбовців назвати вулицю та провулок 1Травня на честь Героя України (посмертно), бійця 119 окремої бригади територіальної оборони (Чернігівська область) Олександра Мацієвського. Оскільки зазначена вулиця є однією з найстаріших вулиць Козельця за пропозиціями УІНП, Чернігівського обласного історичного музею ім.В.Тарновського, істориків, враховуючи вагоме значення історичної події надання Козельцю Магдебурзького привілею пропонується історична назва Магдебурзького права.

Щодо вулиці 8Березня пропонується історична назва Антона Танського - козацького військового діяча часів Гетьманщини, та пропозиція, яка надійшла від військових Квітки Цисик – американської співачки українського походження, виконавиці українських народних і популярних пісень.

Чолован Любов Дмитрівна, яка зазначила, що зважаюючи на отримані роз’яснення щодо звернень жителів вулиці 1Травня, назви вулиць повинні обирати саме ті люди, які народились, живуть, дбають про свою вулицю, тому обговоривши пропозиції нової назви вулиці, жителі пропонують назви вулицю Козацька чи Гетьманська, або Полкова, чи Травнева та категорично виспупають проти пропозиції історичної назви Магдебурзького пра ва, оскільки така назва складна, при її написанні буде виникати багато помилок, а Олександр Мацієвський на честь якого пропонують назвати вулицю військовослужбовці громади, які не проживають на цій вулиці не пов’язаний жодним чином з Козельцем.

Резнікова Зінаїда Федорівна, яка повідомила, що жителі вулиці 8Березня пропонують назви вулиці Старий шлях, Полковника Солонини, Березнева, виступаючи проти історичної назви Антона Танського та просять врахувати їхню думку при наданні рекомендацій Комісії щодо перейменування вулиці 8Березня.

Рибак Д.С., який повідомив, що жителі вулиці Пушкіна (с.Берлози) та с.Гламазди під час зборів громадян виступили проти назви вулиці Родини Лагоди, запропонувавши назву Потебнева Гута, а жителі вулиці 1Травня в с.Часнівці бажають назвати свою вулцю Травнева, виступаючи проти назви Чернеча.

Саченко І.В. повідомила, що жителі Білейківського старостату виступають проти перейменування вулиці Гагаріна (с.Білейки) на честь Левка Лук’яненка і пропонують назви Українська, Травнева, Селянська. Жителі вулиці 1Травня с.Шами виступають проти перейменування вулиці на честь Левка Лук’яненка та пропонують назвати цю вулицю Травнева або Українська.

Жителі вулиці 1Травня с.Новики виступили проти назв Новиківська або Карашня, запропонувавши назву вулиці Травнева, жителі вулиці Комарова с.Опеньки виступили проти назви Кружок та запропонували назву Козацька.

Мотовиловець О.І., яка повідомила, що жителі Бобруйківського старостату виступили проти перейменування вулиці і провулку Гагаріна на вулицю і провулок Василя Бобруйка – засновника села Бобруйки, який наприкінці XVII ст. був сотником Остерським та бажають назвати вулицю Козацькою, а провулок Козацький; жителі виступили проти перейменування вулиці Пушкіна на вулицю Григорія Нелепа, запропонувавши назвати її на честь Тараса Шевченка, а вулицю Чкалова – Родини Бобруйків. Жителі булахівського старостату пропонують вулицю та провулок Ватутіна перейменувати на вулицю Центральну та провулок Центральний, а вулицю 1 Травня на Травневу.

Велігорська О.І., яка повідомила, що жителі Бригинцівського старостату пропонують перейменувати вулицю Гагаріна в с.Риків на вулицю Центральну, або Миру, чи Незалежності, а в с.Карасинівка вулицю Гагаріна перейменувати на Незалежності чи Єдності.

Шиян Р.І., яка повідомила, що жителі Омелянівського старостату пропонують вулицю Першотравневу перейменувати на Травневу.

Ржаніцина О.Г. повідомила, що жителі Патюютинського старостату пропонують вулицю Гагаріна с.Гладке перейменувати на вулицю Центральну, чи Панську, чи Стягайлівку (назва кутка).

Лисенко Ю.Г., який повідомив, що жителі вулиці Ватутіна с.Скрипчин виступили проти запропонованої історичної назви Родина Водоп’янів, яка була тісно пов’язаною з Жадьками та Скрипчином, навколо яких володіла землею. З їх родини походило чимало шляхетних людей, які розвивали цей краю, серед них викладач Остерської жіночої школи А.С. Водоп’янова, яка закінчила Київський інститут шляхетних дівчат, М.Водоп'янов – дяк Хрестовоздвиженської церкви м.Остер 1730 р. Поряд з селом є урочище назване їхнім прізвищем, поряд з селом знаходилась їхня родинна усипальниця.

Виступили проти запропонованої історичної назви вулиці Саги жителі вулиці Гагаріна с.Пушкарі, які запропонували назвати вулицю Солов їною.

Толкачова М.С., яка повідомила, що жителі Нічогівського старостату проти історичних назв, які запропонували історики та бажають перейменувати вулицю 1 Травня на вулицю Травневу, або Незламності, а вулицю Менделеєва на Козацьку, або Вишневу.

Доломанський С.І., який повідомив, що жителі вулиці Ватутіна с.Карпоки попри запропоновану історичну назву пропонують назву вулиці Виноградна.

Волосок Л.П., яка повідомила, що жителі савинського старостату пропонують перейменувати вулицю Ватутіна на Ставкову, вулицю Гагаріна на Ставкову, вулицю 1 Травня на Миру, вулицю Пушкіна на Виноградну, вулицю Чайковського на Перемоги.

Стельмах О.М., який повідомив, що жителі Олесіївщини вулицю та провулок 1 Травня (с.Олексіївщина) пропонують назвати вулицею Квітневою, або Травневою та провулок Квітневим, або Травневим відповідно; вулицю Пушкіна (с.Олексіївщина) на вулицю Паркову, а провулок Пушкіна – Польовим; вулицю Ю.Гагаріна (с.Олексіївщина) – Центральною; вулицю Декабристів (с.Закревське) – Польову, або Ставкову; вулицю 1 Травня (с.Тополі) – Квітневою; вулицю Декабристів (с.Тополі) – Миру; вулицю Пушкіна (с.Гарбузин) – Захисників; вулицю Гагаріна (с.Єрків) – Центральною; вулицю Декабристів (с.Єрків) – Квітковою; вулицю Мічуріна (с.Єрків) – Тихою.

ВИРІШИЛИ: всі запропоновані назви винести на громадське обговорення.

СЛУХАЛИ: Про розгляд звернень щодо найменувань вулиць і провулків на честь загиблих військовослужбовців.

ВИСТУПИЛИ: Мельник О.В., яка поінформувала, що до селищної ради надійшли звернення від депутата селищної ради Анатолія Гуца (13.12.2022 №2344/03-12) щодо перейменування вулиці Лермонтова в смт Козелець на вулицю імені Івана Кравченка – стрільця-снайпера 2 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 1 мотопіхотної роти в/ч А4532, який загинув 15 травня 2022 року поблизу населеного пункту Розівка Луганської області, жив на цій вулиці;

жителів вулиці Г.М.Мікушева (смт Козелець) від 11.12.2023 №4753/03-12 щодо пропозиції перейменувати вул.Г.М.Мікушева на Олександра Музиченка – солдата 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського, який загинув 10 вересня 2022 року в м.Покровськ Донецької області. Жив на цій вулиці;

звернення жителів с.Патюти від 19.10.2023 №3682/03-12 про перейменування вул.Гагаріна на вул.Дмитра Ржаніцина – воїна-захисника, матроса 35-ї окремої бригади морської піхоти ім.контрадмірала М.Островського, який загинув під час виконання бойового завдання, захищаючи Українську Державу від російських окупантів поблизу с.Макарівка Волноваського району Донецької області. Жив у цьому селі;

звернення жителів с.Тарасів від 25.10.2023 №3741/03-12 про перейменування вул.Гагаріна на вул.Олексія Булки – воїна-захисника, солдата 80-ї окремої десантно-штурмової бригади, 10 березня 2023 року, який виявивши стійкість і мужність, під час виконання бойового завдання, захищаючи Українську Державу від російських окупантів загинув у м.Бахмут Донецької області. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно), жив у цьому селі.

Звернення жителів с.Привітне від 24.11.2023 №4427/03-12 про перейменування вулиці Мічуріна (с.Привітне) на честь Вадима Майстренка – воїна-захисника, солдата кулеметного взводу роти вогневої підтримки в/ч А4395, який загинув 03.09.2022 року під час виконання бойового завдання, захищаючи Українську Державу від російських окупантів в районі населеного пункту Безіменне Херсонської області, родом з цього села.

Звернення жителів с.Пісоцьке від 28.11.2023 №4448/03-12 про перейменування провулка Гагаріна в с.Пісоцьке на честь Володимира Потапенка – воїна-захисника, який служив у 25-й окремій повітряно-десантній бригаді та загинув 12.08.2022 року під час боїв у районі населеного пункту Кодема на Донеччині.

Сенченко Л.М., яка повідомила, що жителі вулиці Лермонтова (сел.Козелець) бажають перейменувати вулицю Лермонтова (сел.Козелець) на честь Івана Кпавченка, який загинув, захищаючи Україну, проживав на цій вулиці та цікавляться чи можна подати відповідне звернення після встановленого терміну збору пропозицій.

ВИРІШИЛИ: всі запропоновані назви на честь загиблих захисників винести на громадське обговорення. Продовжити приймати звернення громадян щодо перейменувань вулиць і провулків громади, враховуючи підписи жителів громади щодо підтримки тієї чи іншої пропозиції.

Голова Валентин БРИГИНЕЦЬ

Секретар Оксана МЕЛЬНИК

Додаток 2

до Протоколу засідання комісії з питань топоніміки, встановлення,

обліку та демонтажу пам’ятників, пам’ятних знаків, меморіальних та

інформаційних дошок на території Козелецької селищної ради

від 12 грудня 2023 року № 5

Інформація про пропозиції (зауважень), що надійшли під час громадського обговорення щодо перейменування вулиць, провулків населених пунктів Козелецької ТГ

Громадське обговорення у формі електронних консультацій було організовано відповідно до Плану організації підготовки проектів актів та виконання інших завдань, необхідних для забезпечення реалізації Закону України від 21.03.2023 р. № 3005IX «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» та розпорядження Козелецького селищного голови від 31.10.2023 року № 337 «Про проведення громадського обговорення щодо перейменування вулиць, провулків населених пунктів селищної ради».

На офіційному вебсайті селищної ради в рубриках «Консультації з громадськістю», «Оголошення» та на сторінці в соціальній мережі Facebook було опубліковано та закріплено повідомлення з переліком вулиць, провулків громади, що пропонуються для перейменування та виносяться на громадське обговорення у формі електронних консультації з громадськістю за якими фізичні, юридичні особи та громадські об’єднання, що не є юридичними особами мали можливість протягом місяця надіслати свої пропозиції щодо запропонованих перейменувань вулиць і провулків громади.

За цей час до селищної ради надійшло 10 звернень від громадян, які запропонували 32 назви 30 вулицям і провулкам громади. 7 звернень стосувались найменувань вулиць на честь загиблих військовослужбовців.

Для захисту національної ідентичності та формування історичної свідомості жителів громади на основі історичних даних про історію місцевості громади, визначних осіб, суспільно-важливих подій, фактів історії України, які пов’язнані з територіальною громадою та відображають звершення, надбання в ім’я України, сприяння розвитку науки, літератури, архітектури, мистецтва та інших сфер суспільного життя територіальної громади у різний історичний період часу з врахуванням рекомендацій фахівців Чернігівського обласного історичного музею ім.В.В.Тарновського, використанням топографічних карт дво-, трьо-, десятиверстових, у тому числі військових Шуберта, документів, наукових праць, рекомендацій УІНП, історика, доктора історичних наук, професора кафедри всесвітньої історії та міжнародних відносин, краєзнавця, викладача, дослідника історії української шляхти на теренах Північного Лівобережжя Ігоря Кондратьєва, журналіста, краєзнавця Олександра Ясенчука історики спільно з загальним відділом селищної ради надали рекомендовані пропозиції щодо історичних найменувань вулиць і провулків громади, запропонованих до перейменування, що додаються.

Перелік вулиць та провулків з яких надано один варіант назви:

смт Козелець

вулиця Комарова – Ніжинська брама – з планів Козелецької фортеці середини XVIII відомо, що в північній частині валу розміщувались ворота, Ніжинські, над ними стояла чотирикутна вежа. Розташована брама була на зламі стіни, там де вона звертала на південь, це саме ця місцевість.

вулиця Пушкіна – Андрія Матвієва – у Козельці у 1910-1920 р. проживав член Київської громади, ректор Варшавської гімназії і дослідник історії Козельця Андрій Матвіїв. Зберігся його власний архів.

Берлозівський старостат

с.Гламазди вул.Гагаріна – Івана Гламазди – засновник села (ця вулиця утворилась в другій половині XX ст.);

с.Сивухи вул.Комарова – Вінницька – вулиця веде до ставка, який називали Вінниця, в Сивухах було дуже багато винокурень (Сивуських цехів);

с.Сивухи – вул.Толстого – Панська – на цій місцевості знаходились маєтки родин Сивух, Гамоль, Бригинців;

с.Сивухи – вул.Чкалова - Задесенська – це місцева назва кутка (мікротопонім), через будівництво Дніпровської ГЕС було затоплено села, жителів яких було переселено саме на цю територію.

Білейківський старостат:

с.Новики вулиця Суворова – Петропавлівська – на цій вулиці розташована церква святих первоверховних апостолів Петра і Павла;

с.Тарасів вулиця 1 Травня – Василя Гулая – народився в 1927 році в с.Тарасів Козелецького району. Закінчив Київський державний інститут фізичної культури і спорту. Майстер спорту СРСР з боротьби самбо. Був першим тренером з цього виду боротьби на Чернігівщині. У Чернігівській обласній організації “Динамо” боротьба самбо була заснована у 1958 році. Працював на посаді старшого тренера-викладача в Чернігівській обласній раді ФСТ «Динамо» з 1958 року до 1987 року. За цей час підготував 19 майстрів спорту СРСР, серед них - 5 чемпіонів України (Олександр Джекурашвілі, Микола Палкін, Валерій Орлов, Валерій Несін, Михайло Дєєв), 1 переможець та 3 призерів СРСР (Юрій Шликов, Віктор Балуба, Станіслав Стасюк, Михайло Дєєв). Василь Федорович брав активну участь у громадській роботі організації. Пішов з життя 10 січня 2010 року;

с.Тарасів Вулиця Гагаріна – Олексія Булки - народився 15 квітня 1987 року в с.Тарасів. Закінчив Білейківську загальноосвітню школу. Пізніше продовжив навчання в Остерському будівельному технікумі та Сумському національному аграрному університеті. Солдат Олексій Булка 16 листопада 2022 року був мобілізований до Збройних сил України. Воїн-захисник, солдат 80-ї окремої десантно-штурмової бригади, 10 березня 2023 року, виявивши стійкість і мужність, під час виконання бойового завдання, захищаючи Українську Державу від російських окупантів загинув у м.Бахмут Донецької області. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Булахівський старостат:

с.Булахів вулиця Мічуріна – Приходська – знаходиться поряд з першою школою;

провулок Мічуріна – Олексія Соболевського – Генерал-майор, жив у Булахові, збудував Успенську церкву;

вулиця Руденка – Млинівська – на цій місцевості у давнину знаходились млини;

провулок Руденка – Млинівський – на цій місцевості у давнину знаходились млини.

Данівський старостат:

с.Данівка вулиця Гринішкіна – Берегівка повернення історичної назви вулиці (побажання жителів громади)

Лемешівський старостат:

с.Лемеші провулок Першотравневий - Земський - дорога виходить до Земського училища;

провулок Гагаріна – Володимира Потапенка – воїн-захисник, солдат, який загинув під час виконання бойового завдання, захищаючи Українську Державу від російських окупантів поблизу селища Кодема Донецької області

вулиця 1травня – Рокитна - поселення доби бронзи, ХV – ХVI століть Рокитне 1 – за 600 метрів на північний схід від західної околиці села (орієнтовано вулиця 1 травня – це західна околиця села)

вулиця Ломоносова – Волинська - село Шуляки засноване вихідцями з Волині. Таких сіл у колишньому Козелецькому районі районі 15. Але це стало найбільшим з них. Варто назвати вулицю так в пам'ять тих давніх подій.

Лихолітський старостат:

с.Лихолітки вулиця Пушкіна – Свято-Вознесенська - на вулиці знаходиться перша в історії села церква.

Озерненський старостат:

с.Озерне Вулиця Гагаріна – Свята – це давня назва села, яка існувала до 1961 року.

Омелянівський старостат:

с.Привітне вулиця Мічурінська – Вадима Майстренка – воїн-захисник, солдат кулеметного взводу роти вогневої підтримки в/ч А4395, який загинув 03.09.2022 року під час виконання бойового завдання, захищаючи Українську Державу від російських окупантів в районі населеного пункту Безіменне Херсонської області, родом з цього села.

Патютинський старостат:

с.Патюти вулиця Гагаріна – Дмитра Ржаніцина – воїн-захисник, матрос 35-ї окремої бригади морської піхоти ім.контрадмірала М.Островського, який загинув під час виконання бойового завдання, захищаючи Українську Державу від російських окупантів поблизу с.Макарівка Волноваського району Донецької області Детальніше за посиланням

Пилятинський старостат:

с.Пилятин, вулиця Пушкіна Берківська – історична назва села Пилятин, яка існувала до 1947 року.

Скрипчинський старостат:

с.Скрипчин – вулиця 1Травня с.Скрипчин – Скрипкин хутір – історична назва села Скрипчин, трансформована в назву села;

с.Скрипчин – вулиця Гагаріна – Родини Вершковських - одна з найбільш відомих родин дореволюційних часів і досить впливова, проживали на території хутора Жадьків. Історія родини досить сильно пов'язана з цим селом. З цієї родини походив ряд відомих науковців, в тому числі і ботанік Віталій Вершковський. За радянських часів частина родини на далі проживала в м.Остер, частина вимушено пішла до колгоспів. Вершковські збудували у селі будинок, який існував до початку 1970-х років. За радянських часів у ньому розташовувалась Скрипчинська початкова школа;

с.Скрипчин – вулиця Чкалова – Козелецької сотні – в генеральних описах маєтностей, село входило до складу Козелецької сотні – адміністративно-територіальної і військової одиниці Переяславського, а згодом Київського полку Гетьманщини.

с.Скрипчин – провулок Пушкіна – Хутірський – село Скрипчин є штучним утворенням, яке виникло 1957 року в результаті об'єднання 3 хуторів

Стависький старостат:

с.Блудше вул.Військова – за переписами 17 століття це поселення записане як «войськове», тобто козацьке (войськові поселення не сплачували податки). Вшановано давню назву, що асоціюється з козацьким військом

Додаток 3

до Протоколу засідання комісії засідання комісії з питань топоніміки,

встановлення, обліку та демонтажу пам’ятників, пам’ятних знаків,

меморіальних та інформаційних дошок на території Козелецької селищної ради

від 12 грудня 2023 року № 5

Інформація щодо наданих пропозицій назв вулиць і провулків, що

пропонуються до перейменування на виконання ЗУ «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки"

Тип геоніму	Назва геоніму	Запропонована історична назва	Обґрунтування	Назва, яку запропонували жителі	Обґрунтування
смт Козелець
вулиця	1 травня	Магдебурзького права	Магдебурзьке право надавало можливість створювати органи самоврядування, обирати магістрат на чолі з війтом, підлеглому тільки гетьманові. Вулиця є однією з найстаріших вулиць Козельця (XVII ст.), яка не видозмінилась за цей час. Доцільно її назвати на честь визначної події - надання Козельцю Магдебурзького права (універсал короля Речі Посполитої Яна Казимира від 29.12.1663 р.). Жителі громади самостійно вирішувати місцеві питання (фактично початок місцеве самоврядування). Міста, які одержували магдебурзьке право, звільнялись.. від управління і суду великокнязівських або королівських намісників. Цією назвою підкреслюється статус міста, що відповідає українським цінностям, природнім, еволюційним процесам розвитку території. Магдебурзьке право розвивалося під впливом місцевих умов і норм традиційного козацького звичаєвого права. Запровадження магдебурзького права в українських землях мало надзвичайно важливі наслідки. Насамперед — це захист міського населення від сваволі королівських намісників і великих землевласників, створення сприятливих умов для розвитку ремесел і торгівлі. Це дало можливість певною мірою «європеїзувати» міське життя, ввести його у чіткі правові норми. Магдебурзьке право встановлювало виборну систему органів міського самоврядування та суду, визначало їх функції, регламентувало діяльність купецьких об'єднань та цехів, регулювало питання торгівлі, опіки, спадкування, визначало покарання за злочин тощо. Поширення магдебурзького права на території України сприяло формуванню нових рис ментальності місцевого населення. Йому стали притаманні демократизм, менша орієнтація на центральну владу, бажання будувати суспільне життя на основі правових норм тощо. Отже, магдебурзьке право сприяло формуванню в Україні засад громадянського суспільства.	Травневий (звернення гр.Халімон Анастасії Павлівни від 06.11.2023 р. № 3987/03-12)	Оскільки вулиця знаходиться в центрі селища і вона досить відома серед жителів, для уникнення плутанини з перейменуванням
				Звернення жителів вул.1Травня щодо протесту проти перейменування від 15.11.2023 №4124/03-12 Підписали 19 чол. З 15 буд. Всього буд.50 з них пров.10 Соборна Старособорна звернення жителів вул.1Травня від 06.12.2023 р №4662/03-12 Підписали звернення 9 чол з 3 будинків
				Олександра Мацієвського Звернення військовослужбовців 162 батальйону 119 окремої бригади ТРО	Герой України (посмертно), боєць 119 окремої бригади територіальної оборони (Чернігівська область)
провулок	1 травня	Магдебурзький	аналогічно	Олександра Мацієвського військовослужбовців 162 батальйону 119 окремої бригади ТРО	аналогічно
вулиця	8 березня	Антона Танського	київський полковник (центром - козелець), внесок у розбудову Козельця	Квітки Цісик військовослужбовців 162 батальйону 119 окремої бригади ТРО	Американська співачка українського походження, виконавиця українських народних і популярних пісень.
вулиця	Гагаріна	Богословська	вулиця прямує до місця розташування Богословського дівочого монастиря історія якого сягає XVII ст. Такі монастирі на просторах Київської держави були рідкістю. Час її розкріту припадає на роки перебування в місті адміністрації Київського полку, а занепад пов’язаний з дискримінаційною політикою імперської владної верхівки. Загалом Козелецькі монастирі зробили вагомий внесок у розбудову міста як духовно-адміністративного центру. Будучи осередком чернечого життя на цих землях, вони привертали до себе увагу не лише простих смертних, але й провладних людей. Їхній духовний авторитет звеличував місто серед інших подібних поселень, що в подальшому призвело до утвердження останнього в якості центру місцевої протопопії. Проте досліджувані монастирі відігравали важливу роль не лише в формуванні повітового осередку, але й могли, духовно впливаючи на сильних світу цього, спонукати останніх до прийняття серйозних рішень щодо долі окремих особистостей чи України	Сергія Корольова військовослужбовців 162 батальйону 119 окремої бригади ТРО	Український вчений у галузі ракетобудування та космонавтики. Один із засновників практичної космонавтики. Перший головний конструктор ракетно-космічних систем у СРСР, де перед цим був в'язнем концтаборів ГУЛАГ.
вулиця	Декабристів	Глибока	історична дореволюційна назва цієї вулиці	Захисників України військовослужбовців 162 батальйону 119 окремої бригади ТРО	На честь всіх захисників Української держави проти росії
вулиця	Жуковського	Сіножатська		Василя Стуса військовослужбовців 162 батальйону 119 окремої бригади ТРО	Герой України (посмертно), поет-шістдесятник, правозахисник, політв'язень СРСР, дисидент, член Української Гельсінської групи, борець за незалежність України у XX столітті. Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1991, посмертно)
провулок	Жуковського	Сіножатський		Василя Стуса військовослужбовців 162 батальйону 119 окремої бригади ТРО	аналогічно
вулиця	Комарова	Ніжинська брама	З планів Козелецької фортеці середини XVIII відомо, що в північній частині валу розміщувались ворота, Ніжинські, над ними стояла чотирикутна вежа. Розташована брама була на зламі стіни, там де вона звертала на південь, це саме ця місцевість
провулок	Короленка	Кирила Тарловського	священник, відомий в історії як Дикий піп. Одна з найзагадковіших постатей XVIII століття. Навчався у Києво-Могилянській академії, а після її закінчення став священником при Богословському жіночому монастирі. Після смерті батька отримав Свято-Миколаївську парафію, духовними справами якої той займався протягом усього життя. Саме на посаді священника Свято-Миколаївської церкви міста Козельця на нього очікував сюрприз, який, власне, дав йому можливість зберегти пам’ять про себе для нащадків. У 1744 році російська імператриця Елизавета Петрівна їхала на богомольє до священих для кожного православного християнина Києво-Печерських святинь та відвідала козацьке сотенне містечко Козелець. Саме тут на родині свого фаворита, на той час вже графа, Олексія Розумовського, на честь приїзду Елизавети Петрівни на живописному березі річки Остер, збудували невеликих розмірів акуратний дерев’яний палац. Саме в ньому, згідно легенди, відбулось таємне вінчання доньки російського імператора Петра І та сина козака з Козелеччини Олекси Розума. Вважається, що скріпив перед Богом цей таємний союз саме отець Кирило.	Василя Симоненка (військовослужбовців 162 батальйону 119 окремої бригади ТРО)	український поет і журналіст, діяч українського руху опору, шістдесятник. Лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка (1995, посмертно), автор віршів "Лебеді материнства" та "Ти знаєш, що ти — людина?"
вулиця	Крилова	Братів Глуздовський	Брати Василь і Віктор Юхимовичі Глуздовські - нащадки козацької старшини, уродженців м. Козелець. (Статтю опубліковано за посиланням https://www.facebook.com/kozeletsselrada/posts/pfbid0aEpLryAFEWxjszKZPFBGsRQfQ3AxqyHCmGuHcYYXpuuHwzKwfBPB5aeBHjEm563ql)	Леся Курбаса (військовослужбовців 162 батальйону 119 окремої бригади ТРО)	видатний український режисер, актор, теоретик театру, драматург, публіцист, перекладач. Представник розстріляного відродження. Засновник театру «Березіль». Жертва сталінських репресій, розстріляний у 1937 року в урочищі Сандармох
вулиця	Лермонтова	Козаків Борсуків	Козаки та бояри Борсуки (тут може бути вул. Борсуків чи вул. козаків Борсуків чи вулиця остерських бояр Борсуків), жили в Козельці, були козаками Козелецької сотні за пропозицією *Кондратьєва Ігоря Вікторовича* (історика, доктора історичних наук, професора, професора кафедри всесвітньої історії та міжнародних відносин, краєзнавця, викладача, дослідника історії української шляхти на теренах Північного Лівобережжя) рід, який заслуговує на увічнення	Гарета Джонсона (військовослужбовців 162 батальйону 119 окремої бригади ТРО)	валлійський (британський) журналіст, який уперше у західній пресі під власним іменем заявив про масовий голод в СРСР (1932—1933), в тому числі і про Голодомор
вулиця	Г.М.Мікушева			Олександра Музиченка (звернення жителів вул.Мікушева, від 11.12.2023)
вулиця	Г.М.Мікушева			Євгена Коновальця (військовослужбовців 162 батальйону 119 окремої бригади ТРО)	український державний, військовий та політичний діяч, полковник Армії УНР, командир Січових Стрільців, засновник та перший голова ОУН (з 1929 по 1938), один із ідеологів українського націоналізму. Вбитий московським агентом НКВД
вулиця	Мічуріна	Родини Дараганів	Знатною і заможною була козелецька родина полковника Юхима Дарагана, який був одружений з сестрою графів Розумовських . До маєтності родини Дараганів належали 10 тис. підданих. Спадкоємицею половини маєтку стала донька Катерина Дараган, яка купила у 1750 р. маєток ( 12 десятин і левада на 21 десятину) в Покорщині у полкового писаря Івана Покорського. Двірня з 80 нежонатих слуг. Піклувалася про підданих селян і говорила малоросійською мовою. Її правнук Павло Галаган називав її справжньою малоросійською пані. За заповітом 1825р. дала відпустні листи і гроші своїм кріпосним, але ті не захотіли йти з підданства.	Івана Пулюя (військовослужбовців 162 батальйону 119 окремої бригади ТРО)	видатний український фізик та електротехнік, винахідник, організатор науки, публіцист, перекладач Біблії українською мовою, громадський діяч. Встановив фундаментальні властивості й дослідив природу Х-променів (рентгенівських променів).
вулиця	Пушкіна	Андрія Матвієва	У Козельці у 1910-1920 р. проживав член Київської громади, ректор Варшавської гімназії і дослідник історії Козельця А. Матвіїв. Зберігся його власний архів.		видатний український письменник, громадський діяч, голова «Просвіти» в Чернігові
провулок	Сєдова	Магістратських млинів	на карті Шуберта (1860-1890 рр.) Козельця позначено, що на цій місцевості розташовувались млини	Катерини Білокур (військовослужбовців 162 батальйону 119 окремої бригади ТРО)	українська художниця жанру наївного мистецтва, майстриня народного декоративного живопису. Входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України
вулиця	Толстого	Миколи Касперовича	засновник української школи реставрації.Під кінець жовтня 1907 року філію «Просвіти» було організовано у Козельці, її очолив живописець і майбутній реставратор Микола Касперович. 1912 р. брав участь у реставрації іконостасаТрьохсвятительської церкви с. Лемеші(1760 р.) під Козельцем, разом із М. Бойчуком та іншими членами «паризькоїшколи», на запрошення А. Розумовсько. (Життєвий та творчий шлях за посиланнм http://surl.li/oeobc) На початку 1908 року відкрилася філія чернігівської «Просвіти» у Козельці. З перших кроків своєї діяльності товариство зустрілося з «недоброжелательством местной администрации». З іншого боку, неможливо не помітити зацікавленості з боку місцевої молоді. За повідомленням газети «Рада» від 13 лютого 1908 року, перший літературно-вокальний вечір при обмежених силах пройшов організовано та цікаво. Головним завданням товариство поставило заснування української бібліотеки. Через брак матеріальних коштів, вони так само, як і чернігівці, самотужки не змогли заснувати книгозбірню, тому звертались до авторів та видавців з проханням надіслати їм книжки та періодичні видання українською мовою безкоштовно. На жаль, незважаючи на те, що козелецька «Просвіта» була єдиним притулком для української інтелігенції в цьому регіоні, за кілька місяців своєї участю вона мала лише 40 членів. Бажаючих було багато, але вони боялися своєю участю скомпрометувати себе перед адміністрацією. Тому залишилися щирими українцями «втайне» [19, с. 3]. Рада товариства для своїх членів організовувала лекції, читання рефератів, вокальні вечори, обов’язково з танцями. Також готувалися вистави гуртком аматорів – п’єса «Назар Стодоля» та водевіль «Де два цілуються, третій губ не простягай». Крім того, товариство передплачувало часопис «Рада». Це було єдине надходження до «Просвіти» в Козельці. До речі, газета «Рада» спочатку надходила і до чернігівської «Просвіти». Уже з червня 1908 року козелецька філія «Просвіти» була закрита наказом чернігівського губернатора, що дуже вразило небайдужих людей, оскільки вона була єдиним осередком культурного життя в Козельці. (матеріали за посиланнями http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/24671/20-Fomska.pdf?sequence=1 ст.188, абзац 2, театральна діяльність "Просвіти" ht tp://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/24671/20-Fomska.pdf?sequence=1 ст.16, останній абзац.)	Романа Шухевича (військовослужбовців 162 батальйону 119 окремої бригади ТРО)	видатний український політик, громадський і державний діяч, військовик. Активний діяч ОУН. Генерал-хорунжий, головнокомандувач Української повстанської армії (1943—1950). Борець за незалежність України у XX сторіччі. Посмертно присвоєне звання Герой України, скасоване рішенням Донецького окружного суду в 2011 році
вулиця	Ціолковського	Констянтина Солонини	київський полковник, меценат	Левка Лук'яненка (військовослужбовців 162 батальйону 119 окремої бригади ТРО)	український політичний та громадський діяч, дипломат, письменник, юрист та радянський дисидент, учасник національного визвольного руху. Борець за незалежність України у XX сторіччі. Автор Акту проголошення незалежності України. Політичний в'язень СРСР, сумарно провів 25 років у тюрмі і на засланні.
вулиця	Челюскінців	Козаків Біликів	(новозабудовані квартали Козельця) Козаки та бояри Білики (вул. Біликів, козаків Біликів, остерських бояр Біликів)– дуже відомий рід, відомі походами на московські землі, жили в Козельці, були козаками Козелецької сотні. За пропозицією *Кондратьєва Ігоря Вікторовича* (історика, доктора історичних наук, професора, професора кафедри всесвітньої історії та міжнародних відносин, краєзнавця, викладача, дослідника історії української шляхти на теренах Північного Лівобережжя) рід, який заслуговує на увічнення	Івана Піддубного (військовослужбовців 162 батальйону 119 окремої бригади ТРО)	український спортсмен-борець. Шестиразовий чемпіон світу з боротьби
вулиця	Чехова	Сотенна	Козелецька сотня – у 1648 р. входила до Ніжинського полку, а від 1654 – до Київського полку	Володимира Івасюка (військовослужбовців 162 батальйону 119 окремої бригади ТРО)	Герой України (посмертно), український композитор-виконавець, музикант, поет. Лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка (1994, посмертно), автор однієї з найвідоміших українських пісень «Червона рута»
вулиця	Юрія Левітанського	Фортечна	У структурі селища чітко виділяється його історична частина колишньої фортеці. ЇЇ межами є вул.Соборності, бульвар Франка, береги р.Остер та р.Карашня. У другій половині XVIII ст. сформувалися основні міські вулиці, щонайменше 6 з них знаходяться на своїх місцях і сьогодні – вулиці Євгенія Лоскота, Незалежності, Першого травня, Свято-Преображенська, Свято-Миколаївська, Розумовських.	Миколи Лисенка (військовослужбовців 162 батальйону 119 окремої бригади ТРО)
Берлозівський старостат
Берлози	Вулиця Пушкіна	Родини Лагоди	козацька родина Лагоди була власниками земель в Берлозах, розвивала цю територію, вкладала в будівництво інфраструктури (ця вул.утворилась в другій пол. XX ст.)	Потебнева Гута (жителів старостату)
Гламазди	Вулиця Гагаріна	Івана Гламазди	засновник села (ця вул.утворилась в другій пол. XX ст.) боярин з Остра. Село "войскове", тобто козацьке. Там жив значковий товариш Київського полку Іван Савенко.
Гламазди	Вулиця Пушкіна	Родини Лагоди	ця вулиця є продовженням вул.с.Берлози аналогічно	Потебнева Гута (пропозиція жителів)
Сивухи	Вулиця Комарова	Вінницька	вулиця веде до ставка, який називали Вінниця, в Сивухах було дуже багато винокурень (Сивуських цехів)
Сивухи	Вулиця Толстого	Панська	на цій місцевості знаходились маєтки родин Сивух, Гамоль, Бригинців
Сивухи	Вулиця Чкалова	Задесенська	так називається куток, проживають люди, з затоплених сіл Сорокошичі, ...
Часнівці	Вулиця 1травня	Чернеча	прямує на ліс Чернящину, ці землі належали Свято-Георгіївському (Юріївському) монастирю	Травнева (жителів старостату)
Білейківський старостат
Білейки	Вулця Гагаріна	Левка Лук'яненка	український політичний та громадський діяч, дипломат, письменник, юрист та радянський дисидент, учасник національного визвольного руху. Борець за незалежність України у XX сторіччі.
Шами	Вулиця 1 травня	Левка Лук'яненка	аналогічно
Новики	Вулиця 1 травня	Новиківська або Карашня	новиківська - болотний масив поряд з яким розміщувалася вулиця, Карашня - назва урочища.	Учительська (жителів старостату)
Новики	Вулиця Суворова	Петропавлівська	На цій вулиці розташована церква святих первоверховних апостолів Петра і Павла
Опеньки	Вулиця Комарова	КружОк	Центральне озеро в селі має таку назву, наколо нього розміщувалося 3 хутори, згодом об'єднані в 1 село	Козацька (жителів старостату)
Тарасів	Вулиця 1 травня	Василя Гулая	заслужений майстер спорту СРСР, перший тренер, заснованої у 1958 році в Чернігівській обласній організації “Динамо” боротьби самбо.29 років присвятив тренерській справі. За цей час підготував 19 майстрів спорту СРСР, 5 чемпіонів України (О. Джекурашвілі, М. Палкін, В. Орлов, В. Несін, М. Дєєв), 1 чемпіона та 3 призерів СРСР (Ю. Шликов, В. Балуба, С. Стасюк, М. Дєєв). Родом Василь Гулай з с.Тарасів, мати похоронена в с.Тарасів.
Тарасів	Вулиця Гагаріна	Олексія Булки	воїн-захисник, солдат 80-ї окремої десантно-штурмової бригади, який загинув під час виконання бойового завдання, захищаючи Українську Державу від російських окупантів в м.Бахмут Донецької області
Бобруйківський старостат
Бобруйки	Вулиця Гагаріна	Василя Бобруйка	засновник села Бобруйки, який наприкінці XVII ст. був сотником Остерським	Козацька (жителів старостату)
Бобруйки	Провулок Гагаріна	Василя Бобруйка	аналогічно	Козацький (жителів старостату)
Бобруйки	Вулиця Пушкіна	Георгія Нелепа	український співак (лірико-драматичний тенор). Нелеп — один з найбільших оперних співаків свого часу. Володіючи гарним, звучним, м'якого тембру голосом, Нелеп створював психологічно глибокі, рельєфні образи. Володів яскравою індивідуальністю як актор.	Тараса Шевченка (жителів старостату)
Бобруйки	Вулиця Чкалова	Різдва Христового	на цій місцевості стояла церква Різдва Христова (з 1657 р. - 1935 р. була розібрана)	Родина Бобруйків (жителів старостату)
Бригинцівський старостат
Риків	Вулиця Гагаріна	Рокита	урочище що знаходилось біля села
Карасинівка	Вулиця Гагаріна	Полкова	село перебувало у власності полку й працювало на його забезпечення. Це було «войсковоє сельце». (16-17 століття)
Булахівський старостат
Булахів	Вулиця Ватутіна	Сколівська	На цій території було перше поселення "Сколів хутів". Є найдовшою вулицею села.	Центральна (жителів старостату)
Булахів	Провулок Ватутіна	Успенський	На цій території стояла церква (на місці теперішнього приміщення колишньої школи)
Булахів	Вулиця Мічуріна	Приходська	знаходиться поряд з першою відкритою на території села школою	Чернігівська (жителів старостату)
Булахів	Провулок Мічуріна	Олексія Соболевського	Генерал-майор, представник козацької верхівки, жив у Булахові, збудував Успенську церкву	Чернігівський (жителів старостату)
Булахів	Вулиця Перше Травня	Гутницька	на цій місцевості була склоробна майстерня (Гута) Гутництво — виготовлення скла і виробів з нього, відоме українцям ще з часів Русі, яке тоді набуло значного розвитку.	Травнева (жителів старостату)
Булахів	Вулиця Руденка	Млинівська	На цій місцевосці знаходились млини
Булахів	Провулок Руденка	Млинівська	це продовження вулиці Руденка, потребує упорядкування
Данівський старостат
Данівка	Вулиця Гринішкина	Берегівка	жителі запропонували повернути історичну назву
Лемешівський старостат
Лемеші	Провулок Першотравневий	Земський	дорога виходить до Земського училища
Пісоцьке	Провулок Гагаріна	Володимира Потапенка	воїн-захисник, який служив у 25-й окремій повітряно-десантній бригаді та загинув 12.08.2022 року під час боїв у районі населеного пункту Кодема на Донеччині.	звернення жителів с.Пісоцьке від 28.11.2023 №4448/03-12
Шуляки	Вулиця 1травня	Рокитна	Поселення доби бронзи, ХV – ХVI століть Рокитне 1 – за 600 метрів на північний схід від західної околиці села (орієнтовано вулиця 1 травня - це західна околиця села)
Шуляки	Вулиця Ломоносова	Волинська	село шуляки засноване вихідцями з Волині. Таких сіл у районі 15 од. Але це стало найбільшим з них. Варто назвати вулицю так в пам'ять тих давніх подій.
Лихолітський старостат
Лихолітки	Вулиця Пушкіна	Свято-Вознесенська	на вулиці розміщується перша в історії села церква (хоча це і сучасна історія села, але ж історія)
Озерненський старостат
Озерне	Гагаріна	Свята	Давня назви села (с.Святе), яка існувана до 1961 року.	Захисників України
Омелянівський старостат
Омелянів	Першотравнева	Олексія Шелеста	(нар. 24 лютого 1878 — 8 січня 1954) — доктор технічних наук, заслужений діяч науки і техніки, професор, лауреат Державної премії СРСР, винахідник тепловоза з механічним генератором газів. Народився в с.Полуянів. У 1896 році закінчив Конотопське залізничне училище. Працював спочатку електриком, а потім техніком. Самостійно спроектував та запатентував у 1913 році проект тепловоза з механічним генератором газів. У 1915 році закінчив Московське вище технічне училище і був залишений там викладачем. На базі цього навчального закладу з ініціативи Олексія Нестеровича було створено кафедру тепловозобудівництва, яку він і очолював до кінця свого життя. У 1921 році винайшов локомотив із газовою турбіною постійного тиску. У 1932 році він отримав звання професора. Його праці присвячені питанням тепловозо-, паровозо- та електровозобудівництва, а також двигунам внутрішнього згорання і компресорам. За рекомендацією УІНП в Чернігівській області О.Шелест заслуговує на увічнення, адже він зробив внесок у науку.	Травнева (пропозиція жителів)
Привітне	Мічурінська	Вадима Майстренка	воїн-захисник, солдат кулеметного взводу роти вогневої підтримки в/ч А4395, який загинув 03.09.2022 року під час виконання бойового завдання, захищаючи Українську Державу від російських окупантів в районі населеного пункту Безіменне Херсонської області	звернення жителів с.Привітне від 24.11.2023 №4427/03-12	Батьки воїна живуть на цій вулиці в будинку № 1
Патютинський старостат
Патюти	Вулиця Гагаріна	Дмитра Ржаніцина	воїн-захисник, матрос 35-ї окремої бригади морської піхоти ім.контрадмірала М.Островського, який загинув під час виконання бойового завдання, захищаючи Українську Державу від російських окупантів поблизу с.Макарівка Волноваського району Донецької області	звернення жителів с.Патюти від 19.10.2023 р. №3628/0312
Гладке	Вулиця Ватутіна	Свято-Троїцька	1730-46 рр була церква с.Сморшки, 1889 р. при церкві була школа	Збори жителів старостату
Гладке	Вулиця Гагаріна	Кренівка	місцева назва
Гладке	Вулиця Пушкіна	Гало	назва болотного масиву навколо якого виникло село
Будище	Вулиця Гагаріна	вулиця Винокурна	в кінці 19 ст. на території села існував винокурний завод (частково південніше цієї вулиці). Вино яке тут робили було кислуватим, тому його переганяли в коньяк	Стягайлівка (пропозиція старостату)
Пилятинський старостат
Пилятин	Вулиця Пушкіна	Берківська	історична назва села Пилятин, яка існувала до 1947 року.
Скрипчинський старостат
Скрипчин	Вулиця 1травня	Скрипкин хутір	історична назва села Скрипчин, трансформована в назву села
Скрипчин	Вулиця Ватутіна	Родини Водоп'янів	Родина Водоп’янів - це родина етнічних українців. Вона тісно пов’язана з Жадьками та Скрипчином, навколо яких володіла землею. З їх родини походило чимало людей, що здійснювали внесок у розвиток краю, серед яких учителька Остерської жіночої школи А. С. Водоп’янова, яка там викладала після закінчення Київського інституту шляхетних дівчат. М. Водоп'янов, який був висвячений у дячка до Хрестовоздвиженської церкви м.Остер 1730 р. Поряд з селом є урочище назване їхнім прізвищем, також їхня родинна усипальниця знаходилась поряд з селом.	Квіткова (пропозиція жителів вулиці)
Скрипчин	Вулиця Гагаріна	родини Вершковських	одна з найбільш відомих родин дореволюційних часів і досить впливова, проживали на території хутора Жадьків. Історія родини досить сильно пов'язана з цим селом. З цієї родини походив ряд відомих науковців, в тому числі і ботанік Віталій Вершковський. За радянських часів не були репресовані, частина родини на далі проживала в м. Остер, чатсина вимушено пішла до колгоспів.
Скрипчин	Провулок Пушкіна	Хутірський	село Скрипчин є штучним утворенням, яке виникло 1957 року в результаті об'єднання 3 хуторів
Скрипчин	Вулиця Чкалова	Козелецької сотні	У генеральних описах маєтностей, село входило до складу Козелецької сотні — адміністративно-територіальної і військової одиниці Переяславського, а згодом Київського полку Гетьманщини
Пушкарі	Вулиця Гагаріна	Саги	У "топонімах Чернігово-Сіверщини" є свідчення про місцеву назву річки Сага (походить від "широкий рукав", село між болотними масивами, то ж річка тут була досить широка)	Солов’їна (пропозиція жителів вулиці)
Стависький старостат
Ставиське	Вулиця Гагаріна	1)Катричева, 2)Бортницька 3) Млинівська	1)веде до катричевої гори, де розміщувались млини і яка була кордором між Патюти, Ставиське, Сморжки; 2) у цій місцевсті було дуже розвинуте бртництво; 3)на місцевосці були розташовані млини - Охрімів млин та Гомонів млин
Блудше	Вулиця Гагаріна	Войськова	за переписами 17 століття це поселення міститься як Войськове, тобто козацьке (войськові поселення не сплачували податки). це данина старій назві
Нічогівський старостат
Нічогівка	Вулиця 1травня	Святотроїцька	один з найстаріших храмів на Козелеччині знаходиться в Нічогівці. Він згаданий у реєстрі церков Козелецької протопопії під 1746 роком, а церковні документи збереглися з 1778 р.	Травнева (пропозиція жителів)
Нічогівка	Вулиця Менделеєва	Слуків вже є	озеро навколо якого і було сформоване село вихідцями з Волині в 14 ст. + болотний масив навколо якого виникло село (висушене в сер. ХХ ст.)	Козацька (пропозиція жителів)
Сираївський старостат
Сираї	Вулиця Гагаріна	Кружанська	місцева назва кутка (мікротопонім)	Пропозиція від старостату
Сокирин	Вулиця Некрасова	Свято-Феодосіївська	розташована церква	Пропозиція від старостату
Карпоки	Вулиця Ватутіна	Трактова Віденський шлях Давній шлях	логічним продовженням вулиці є дорога що веде до сучасної дороги "Київ-Чернігів". Але до середини 19 століття тракт Київ-Санкт-Петербург проходив через Карпоки й над яким стояла церква, ця вулиця в своєму продовженні виводила на тракт (давнє застаріле слово - шлях) який завертав біля села до сучасної траси.
Карпоки	Вулиця Чкалова	Сергія Солонини	Сергій Васильович Солонина (1660-1737, с.Булахів) - збудував церкву в селі Карпоки, відомий благодійник на теориторії сотні свогоч асу. Він був наказним козелецьким сотником (1687), київським полковим хорунжим (1690-1696), остерським сотником (1709-1727), належав до відомої родини старшин київського полку, а згодом дворян. Після смерті заповів на Карпоківську церкву 1000 золотих, на Свято-Георгієвський монастир – 100 золотих, на Козелецький Богоявленський (дівочий) монастир – 50 золотих. В «Історико-статистичному описі Черніговської єпархії» за 1874 рік ідеться про те, що Сергій Солонина був фундатором церкви у Карпоках, яка тривалий час знаходилася на території теперішнього місцевого цвинтаря і лише у 1907 році церкву Святої Трійці на прохання прихожан села Єрків (щоб ближче було ходити) перенесли до сусіднього села Сираї.
Савинський старостат
Савин	Вулиця Ватутіна	Вознесенська	на цьому місці стояла дуже давня Вознесенська церква при ній була школа. Цю церкву збудував своїм коштом Костянтин Солонина
Савин	Вулиця Гагаріна	Глибока	веде до оз.Стибин місцеві цей куток називають Глибоке (це історична прадавня назва цього озера)
Савин	Вулиця Перше Травня	Курганська	найдовша вул. села. На цій місцевості знайшли рештки першого поселення цей куток називали Кургани
Савин	Вулиця Пушкіна	Костянтина Солонини	ця місцевість належала Костянтину Івановичу Солонині (представник давнього чернігівського козацького роду, У 1806 р. отримав у спадок Савин і Озерне, похований у Савині 1773-1824р., там же похований його син Микола (матеріали за посиланнямhttps://litgazeta.com.ua/articles/gusar-iz-kozatskogo-gnizdov-ya/ ) на ній розташовувався його маєток, а біля нього Панський парк (ця назва досі збереглась і є територією природно-заповідного фонду парк-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення, площею 1 га)
Савин	Вулиця Чайковського	Сіножатська	У давнину на цих місцях були розташовані сіножаті
Олексіївщинський старостат
Олексіївщина	Вулиця 1травня	Винокурна	Згідно ревізії 1911 року тут працював винокурний завод дворянина Івана Квятковського, який також володів 3 десятинами лісу.
Олексіївщина	Провулок 1травня	Захара Франкеля	відомий медик народився в Олексіївщині в родині управлінців Олексіївського дому - маєтку Олексія Розумовського
Олексіївщина	Вулиця Пушкіна	Олексіївська	(куток) вулиця виходить на територію, де стояв його маєток, фактично Олексій був першопоселенцем	Паркова (пропозиція жителів старостату)	веде до парку
Олексіївщина	Провулок Пушкіна	Розуми	це куток на цій місцевості існував хутір Розуми. 1950 р. с.Розуми Козелецького району було перейменовано на с.Олексіївщина	Парковий (пропозиція жителів старостату)
Олексіївщина	Вулиця Ю.Гагаріна	Порохова	на цій місцевості була ціла система великих підземних будівель - порохових погребів	Центральна (пропозиція жителів старостату)
Закревське	Вулиця Декабристів	Корсуни	Це назва хутора, який зник ще в 19 столітті і знаходився на півночі від села	Польова (Пропозиція жителів старостату)
Тополі	Вулиця 1травня	Гамоненко Кость	псевдо «Зима». Народився в с.Тополі Козелецького району. Колишній воїн радянської армії. В українській повстанській армії (УПА) з 1 січня 1944 р. Брав участь в українському національно-визвольному русі у роки Другої світової війни. Незважаючи на століття поділів українських земель, тривалої антиукраїнської ідеологічної роботи окупантів зі знищення національної свідомості, український визвольний рух, відзначився соборністю та єдністю його учасників у досягнення своїх цілей побудови Соборної України.	Квітнева (пропозиція жителів старостату)
Тополі	Вулиця Декабристів	Остерської сотні	в генеральних описах маєтностей, село входило до складу Остерської сотні	Миру (пропозиція жителів старостату)
Гарбузин	Вулиця Пушкіна	Левада	куток має назву Левада (мікротопонім) - слово грецького походження означає: ділянка річкової долини, пасовище, присадибна ділянка землі з сінокосом, городом та плодовим садом або іншими деревами. Зазвичай в Україні так називають луки в заплавах річок, оточені гаями..
Гарбузин	вулиця Чкалова	Дяковського	на цій місцевості був хутір Дяковського	Захисників (пропозиція жителів старостату)
Єрків	Вулиця Гагаріна	Київська	не є центральною, проходить паралельно дорозі на Київ	Центральна (пропозиція жителів старостату)
Єрків	Вулиця Декабристів	Ратушна	Єрків було віднесене київськими полковниками до Козелецької ратуші (Органом міського самоуправління була Ратуша), про що гетьман Данило Апостол видав підтверджувальний універсал (1729).	Квіткова (пропозиція жителів старостату)
Єрків	Вулиця Мічуріна	Млинівська	на цій місцевості були розміщені два млини

Категорія: Топонімічна комісія

Козелецька селищна рада

Найвища честь - благо народу

Меню

Анонси і оголошення