Козелецька селищна рада

Шановні жителі громади, на виконання ЗУ про декомунізацію та деколонізацію селищна рада розпочала процес перейменування вулиць, провулків громади. Після аналізу зібраних пропозицій (термін збору пропозицій тривав з 01.11.2023 року до 12.12.2023 р.) пропонуємо долучитися до голосування за ті вулиці з яких надійшло кілька варіантів назв. Просимо ознайомитись з інформацією та обрати варіант назви, заповнивши відповідні форми за посиланнями

смт Козелець https://forms.gle/psaxrVSc1o9WxRdV6

Берлозівський старостат https://forms.gle/q7Eun1JcV3nb2o5z5

Білейківський старостат https://forms.gle/cxQtDFByxQgP3nv87

Бобруйківський старостат https://forms.gle/88kn96HWK1iAKA8d7

Булахівський старостат https://forms.gle/Pv2SRnMxq9qUmwwo6

Бригинцівський старостат https://forms.gle/5McTnWL1AKoZibeN7

Омелянівський старостат https://forms.gle/gSc7C36d6MDSdiEbA

Скрипчинський старостат https://forms.gle/YhdKpNTGRsbJdc6z5

Нічогівський старостат https://forms.gle/dbz9Jntnuwam8y8Q6

Сираївський старостат https://forms.gle/J6CnDc8zvi2AbyLC9

Савинський старостат https://forms.gle/PDrQm8FAibfLvUND8

Олексіївщинський старостат https://forms.gle/z9D4SJnyEvRpigvBA

Перелік вулиць та провулків з яких надано один варіант назви:

смт Козелець
вулиця Комарова – Ніжинська брама – з планів Козелецької фортеці середини XVIII відомо, що в північній частині валу розміщувались ворота, Ніжинські, над ними стояла чотирикутна вежа. Розташована брама була на зламі стіни, там де вона звертала на південь, це саме ця місцевість.

вулиця Пушкіна - Андрія Матвієва - у Козельці у 1910-1920 р. проживав член Київської громади, ректор Варшавської гімназії і дослідник історії Козельця Андрій Матвіїв. Зберігся його власний архів.

Берлозівський старостат
с.Гламазди вул.Гагаріна - Івана Гламазди - засновник села (ця вулиця утворилась в другій половині XX ст.);

с.Сивухи вул.Комарова - Вінницька - вулиця веде до ставка, який називали Вінниця, в Сивухах було дуже багато винокурень (Сивуських цехів);

с.Сивухи - вул.Толстого - Панська - на цій місцевості знаходились маєтки родин Сивух, Гамоль, Бригинців;
с.Сивухи - вул.Чкалова - Задесенська - це місцева назва кутка (мікротопонім), через будівництво Дніпровської ГЕС було затоплено села, жителів яких було переселено саме на цю територію.

Білейківський старостат:
с.Новики вулиця Суворова - Петропавлівська - на цій вулиці розташована церква святих первоверховних апостолів Петра і Павла;

с.Тарасів вулиця 1 Травня - Василя Гулая - народився в 1927 році в с.Тарасів Козелецького району. Закінчив Київський державний інститут фізичної культури і спорту. Майстер спорту СРСР з боротьби самбо. Був першим тренером з цього виду боротьби на Чернігівщині. У Чернігівській обласній організації “Динамо” боротьба самбо була заснована у 1958 році. Працював на посаді старшого тренера-викладача в Чернігівській обласній раді ФСТ «Динамо» з 1958 року до 1987 року. За цей час підготував 19 майстрів спорту СРСР, серед них - 5 чемпіонів України (Олександр Джекурашвілі, Микола Палкін, Валерій Орлов, Валерій Несін, Михайло Дєєв), 1 переможець та 3 призерів СРСР (Юрій Шликов, Віктор Балуба, Станіслав Стасюк, Михайло Дєєв). Василь Федорович брав активну участь у громадській роботі організації. Пішов з життя 10 січня 2010 року;

с.Тарасів Вулиця Гагаріна - Олексія Булки - народився 15 квітня 1987 року в с.Тарасів. Закінчив Білейківську загальноосвітню школу. Пізніше продовжив навчання в Остерському будівельному технікумі та Сумському національному аграрному університеті. Солдат Олексій Булка 16 листопада 2022 року був мобілізований до Збройних сил України. Воїн-захисник, солдат 80-ї окремої десантно-штурмової бригади, 10 березня 2023 року, виявивши стійкість і мужність, під час виконання бойового завдання, захищаючи Українську Державу від російських окупантів загинув у м.Бахмут Донецької області. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Булахівський старостат:
вулиця Мічуріна - Приходська - знаходиться поряд з першою школою;

провулок Мічуріна - Олексія Соболевського - Генерал-майор, жив у Булахові, збудував Успенську церкву;

вулиця Руденка - Млинівська - на цій місцевості у давнину знаходились млини;
провулок Руденка - Млинівський - на цій місцевості у давнину знаходились млини.

Данівський старостат:
Вулиця Гринішкіна – Берегівка повернення історичної назви вулиці (побажання жителів громади)

Лемешівський старостат:

провулок Першотравневий с.Лемеші - Земський - дорога виходить до Земського училища;

провулок Гагаріна - Володимира Потапенка - воїн-захисник, солдат, який загинув під час виконання бойового завдання, захищаючи Українську Державу від російських окупантів поблизу селища Кодема Донецької області
вулиця 1травня – Рокитна - поселення доби бронзи, ХV – ХVI століть Рокитне 1 – за 600 метрів на північний схід від західної околиці села (орієнтовано вулиця 1 травня - це західна околиця села)

вулиця Ломоносова – Волинська - село Шуляки засноване вихідцями з Волині. Таких сіл у колишньому Козелецькому районі районі 15. Але це стало найбільшим з них. Варто назвати вулицю так в пам'ять тих давніх подій.

Лихолітський старостат:
Вулиця Пушкіна – Свято-Вознесенська - на вулиці знаходиться перша в історії села церква.

Озерненський старостат:
Вулиця Гагаріна – Свята – це давня назва села, яка існувала до 1961 року.

Омелянівський старостат:
с.Привітне вулиця Мічурінська - Вадима Майстренка - воїн-захисник, солдат кулеметного взводу роти вогневої підтримки в/ч А4395, який загинув 03.09.2022 року під час виконання бойового завдання, захищаючи Українську Державу від російських окупантів в районі населеного пункту Безіменне Херсонської області, родом з цього села.

Патютинський старостат:
с.Патюти вулиця Гагаріна - Дмитра Ржаніцина - воїн-захисник, матрос 35-ї окремої бригади морської піхоти ім.контрадмірала М.Островського, який загинув під час виконання бойового завдання, захищаючи Українську Державу від російських окупантів поблизу с.Макарівка Волноваського району Донецької області Детальніше за посиланням

Пилятинський старостат:
с.Пилятин, вулиця Пушкіна Берківська – історична назва села Пилятин, яка існувала до 1947 року.

Скрипчинський старостат:
с.Скрипчин - вулиця 1Травня с.Скрипчин - Скрипкин хутір - історична назва села Скрипчин, трансформована в назву села;

с.Скрипчин - вулиця Гагаріна - Родини Вершковських - одна з найбільш відомих родин дореволюційних часів і досить впливова, проживали на території хутора Жадьків. Історія родини досить сильно пов'язана з цим селом. З цієї родини походив ряд відомих науковців, в тому числі і ботанік Віталій Вершковський. За радянських часів частина родини на далі проживала в м.Остер, частина вимушено пішла до колгоспів. Вершковські збудували у селі будинок, який існував до початку 1970-х років. За радянських часів у ньому розташовувалась Скрипчинська початкова школа;

с.Скрипчин - вулиця Чкалова - Козелецької сотні - в генеральних описах маєтностей, село входило до складу Козелецької сотні - адміністративно-територіальної і військової одиниці Переяславського, а згодом Київського полку Гетьманщини.

с.Скрипчин - провулок Пушкіна – Хутірський - село Скрипчин є штучним утворенням, яке виникло 1957 року в результаті об'єднання 3 хуторів

с.Скрипчин - вулиця Чкалова - Козелецької сотні - У генеральних описах маєтностей, село входило до складу Козелецької сотні — адміністративно-територіальної і військової одиниці Переяславського, а згодом Київського полку Гетьманщини

Стависький старостат:

с.Блудше вул.Войськова - за переписами 17 століття це поселення записане як «войськове», тобто козацьке (войськові поселення не сплачували податки). Вшановано давню назву, що асоціюється з козацьким військом.

Загальний відділ Козелецької селищної ради